Макрон представить оновлену ядерну доктрину Франції — Reuters

26 лютого 2026 р. 12:38

26 лютого 2026 р. 12:38

Президент Франції Еммануель Макрон оновить ядерну доктрину своєї країни в понеділок, 2 березня, окресливши, що Париж може запропонувати союзникам, які стурбовані надійністю ядерної парасольки США під керівництвом президента Дональда Трампа, повідомляє Reuters .

Хоча Франція і Велика Британія є ядерними державами, більшість європейських країн покладаються в першу чергу на Америку для стримування будь-яких потенційних супротивників — це десятиліттями усталена основа трансатлантичної безпеки.

Але підхід Трампа до Росії та його жорсткіша позиція щодо традиційних союзників, включаючи погрози захопити Гренландію, автономну територію союзника по НАТО Данії, збентежили європейські уряди.

На початку цього місяця в Мюнхені канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Берлін розпочав переговори з Францією про потенційне європейське ядерне стримування, яке, на думку Макрона, має бути “цілісним підходом до оборони та безпеки”. Інші держави, включаючи традиційно проамериканські країни Північної Європи, обережно висловили зацікавленість.

Питання можливостей Франції

Європейські чиновники в приватному порядку ставлять під сумнів те, наскільки ядерний арсенал Франції може захистити континент. Серед питань, що викликають занепокоєння, — розподіл витрат, питання про те, хто контролюватиме рішення про запуск, та чи не загрожує зосередження уваги на ядерних силах витісненням нагально необхідних інвестицій у звичайні збройні сили.

Франція витрачає приблизно 5,6 млрд євро ($6,04 млрд) на рік на утримання свого арсеналу з 290 ядерних боєголовок — четвертого за величиною в світі.

“Якщо Європа дійсно хоче діяти самостійно, вона повинна створити власний ядерний потенціал. Це коштуватиме мільярди євро …Ви втратите найвищого гаранта нашої свободи, яким є ядерна парасолька США”, — заявив у січні генеральний секретар НАТО Марк Рютте, виступаючи в Європарламенті.

За оцінками експертів, у межах ядерного стримування НАТО Штати розмістили загалом близько ста ядерних бомб у Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині. У разі конфлікту військово-повітряні сили цих неядерних країн будуть нести американські бомби відповідно до так званої доктрини “ядерного спільного використання”.

Цього місяця заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі заявив союзникам у Брюсселі, що Вашингтон продовжуватиме поширювати своє ядерне стримування на Європу, навіть попри те, що вкладає понад трильйон доларів у модернізацію власного арсеналу.

Французькі чиновники заявляють, що Париж не прагне замінити американський захист або конкурувати з НАТО. За словами французьких посадовців, Париж хоче, щоб європейці краще розуміли, що може і чого не може забезпечити доктрина Франції. Але Париж твердо переконаний, що фінансування засобів стримування залишається виключно відповідальністю Франції, щоб забезпечити національний контроль.

Основним елементом позиції Франції є “стратегічна неоднозначність” стосовно того, коли може бути застосована ядерна зброя, і де інтереси Парижа перетинаються з ширшою європейською обороною.

Для деяких партнерів така непрозорість не додає впевненості.

“Спочатку ми хочемо побачити, що Франція може запропонувати... Йдеться не про наявність стримувальних засобів. Йдеться про те, наскільки вони надійні", — сказав високопоставлений дипломат зі Східної Європи.

Будь-яке розширення ролі Франції також вимагатиме від Європи розробки ракет глибокого удару з дальністю понад 2000 км — можливості, якої вона наразі не має. Розробка тактичної ядерної зброї, призначеної для використання на полі бою, на відміну від стратегічної зброї, призначеної для запуску на великі відстані, вважається ще менш імовірною.

Чиновники кажуть, що це викличе тривогу в межах договору про нерозповсюдження ядерної зброї, який давно підтримують європейські уряди.

“Ми розуміємо, звідки беруться ці дискусії. Вони випливають з того факту, що наш трансатлантичний альянс вже не є тим, чим був раніше. Моя особиста думка така: якщо у світі буде більше ядерної зброї, я не думаю, що ми будемо жити в більш мирному світі”, — заявила журналістам у Брюсселі цього місяця головний дипломат ЄС Кая Каллас.

Ядерна доктрина Макрона

На базі атомних підводних човнів Франції в Бретані Макрон виступить із традиційною для кожного президентського терміну доповіддю про ядерну доктрину. Згідно з цією доктриною, позиція Франції полягає в збереженні мінімального, але надійного арсеналу, здатного завдати таких серйозних втрат, щоб стримати будь-який перший удар.

“Саме обговорення альтернатив є сигналом для Москви”, — зазначає один із високопоставлених європейських чиновників.

Французькі посадовці не надали жодних подробиць перед виступом Макрона, але зазначили, що стратегічна ситуація кардинально змінилася з часу його останнього виступу в 2020 році, посилаючись на розширення арсеналу Росії та посилення ядерної риторики після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році.

Франція давно заявляє, що її життєво важливі інтереси мають європейський вимір. Ще в 2020 році Макрон запросив партнерів до стратегічних дискусій — пропозиція, яка на той час не викликала особливого ентузіазму.

Чиновники кажуть, що один принцип доктрини залишається незмінним: тільки президент Франції може віддати наказ про ядерний удар.

“Так було і так буде”, — сказав радник президента Франції.

Європа шукає формулу довгострокової безпеки. Та чи здатна вона гарантувати власну безпеку без повної опори на Вашингтон і його ядерну парасольку та без готовності до масової мобілізації в разі російської агресії? У статті “ Франція і Британія замість США? П’ять сценаріїв ядерної автономії для Європи ” Олексій Іжак детально аналізував, як працює нинішній механізм ядерного стримування, чому довіра до американських гарантій більше не є безумовною і які можливі опції мають європейські столиці.

Світ