Археологи та ШІ розібралися, у що грали римляни в Кор'яваллумі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Археологи та ШІ розібралися, у що грали римляни в Кор'яваллумі

02 березня 2026 р. 21:19

02 березня 2026 р. 21:19

У Нідерландах учені розібралися , що за дивний камінь десятиліттями зберігався в музеї і не давав спокою дослідникам. Це гладка плита з вапняку з вирізаними прямими і діагональними лініями, знайдена в Херлені - місці, де за римських часів стояло місто Кор'яваллум. Тепер команда вважає, що це ігрове поле для настільної гри римської епохи , а ймовірні правила допоміг відновити штучний інтелект.

Археолог Вальтер Кріст (Лейденський університет) помітив на прорізаних лініях сліди зносу - у тих місцях, де по поверхні могли регулярно рухати фішки. Високоточні 3D-скани показали, що частина борозен буквально на частки міліметра глибша за інші , тобто ними користувалися частіше.

Далі підключилися фахівці Маастрихтського університету з системою Ludii - вона вміє підбирати правила для ігор за формою поля. Її "натренували" на правилах приблизно сотні старих європейських ігор із близького культурного регіону. Потім алгоритм видав десятки варіантів правил, "зіграв" сам із собою безліч партій і залишив кілька варіантів, які виглядають логічними і цікавими для людини.

Після цього можливі правила звірили з реальними слідами зносу на камені: які ходи повинні були частіше повторюватися, щоб залишити саме такі потертості.

За висновком авторів, найбільше слідам зносу відповідає так звана "блокуюча" гра - стратегія, де мета заважати суперникові ходити і в підсумку "замкнути" його фігури. Такі ігри в Європі зазвичай упевнено фіксують за джерелами лише із Середньовіччя, а тут виходить, що в подібне могли грати вже за римських часів.

Водночас дослідники наголошують на обмеженні методу: якщо дати Ludii візерунок із ліній, програма майже завжди зможе запропонувати якісь правила - тож точну версію того, як саме грали римляни, гарантувати не можна.