авторська колонка Війна з Іраном: чому український бойовий досвід став дорожчим за нафту

03 березня 2026 р. 16:31

03 березня 2026 р. 16:31

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану триває вже четвертий день. Американці доповіли про удари по іранському флоту, а Ізраїль відкрив бойові дії проти іранських проксі в Лівані. Іран продовжує бити ракетами та дронами по ОАЕ, Катару й навіть по Кіпру, створюючи бурю на ринку енергоносіїв. На цьому тлі з’являються ознаки, що президент США Дональд Трамп не знає, що йому робити далі.

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану набуває дедалі більшого розмаху. Американські та ізраїльські ВПС встановлюють повний контроль над повітряним простором Ірану. Це дозволило їм безперешкодно бити по пускових установках ракет, тилових базах і командних центрах. Постійно лунають вибухи в районі Тегерана або в самому місті. Іранська ППО, яка значною мірою складається з російських, радянських або іранських систем, практично виведена з гри. Супутникові знімки підтвердили потужні удари по Тебрізу, Натанзу , Бендер-Аббасу та Конараку.

На боці Ірану в понеділок, 2 березня, до бойових дій у Лівані приєдналася «Хезболла», внаслідок чого Ізраїль поширив авіаудари й на територію Лівану.

Крім того, американці доповіли про знищення 11 кораблів іранського військово-морського флоту. До речі, головний штаб ВМС Ірану розташований саме в Бендер-Аббасі, де, судячи з усього, було потоплено найбільший корабель Ірану – носій гелікоптерів IRIS Makran.

Водночас Іран завдає ударів у відповідь, використовуючи дрони типу Shahed, а також балістичні ракети. Зокрема 2 березня було завдано удару по ключовому нафтопереробному заводу Ras Tanura компанії ARAMCO в Саудівській Аравії, а також по американському посольству в Ер-Ріяді. Загалом Іран обстріляв 11 країн – ОАЕ, Бахрейн, Кувейт, Катар, Ірак, Ізраїль, Іорданію, Саудівську Аравію, Оман та Сирію. Іранці дотягнулися навіть до Кіпра, де обстріляли, судячи з усього, британську військову базу.

Але переважно під ударом нафтова інфраструктура. Зокрема 3 березня Іран поцілив безпілотниками по нафтових об’єктах в еміраті Фуджейра в ОАЕ – одному з найбільших світових центрів зберігання нафти та заправки суден.

Усе це, а також обмеження руху нафтових танкерів через Ормузьку протоку – важливу транспортну артерію для постачання нафти з країн Близького Сходу – викликало справжню бурю на фондових ринках та ринку енергоносіїв. Зросли ціни на нафту та автогаз. Останнє спричинило справжню паніку в Європі. Прогнозується й підвищення цін на пальне в Україні, причому вже найближчими днями. Зрозуміло, що від такої перспективи може виграти лише володимир путін, адже економіка росії страждає від низьких цін на нафту.

ППО країн Близького Сходу непогано справляється з іранською балістикою, але виявилася не готовою до відбиття дронових атак. Зокрема в Катарі «шахеди» збивали дороговартісними ракетами PAC-3 для систем Patriot. В Україні вони вважаються на вагу золота та використовуються виключно для боротьби з балістикою. Кожна така ракета коштує від $4–5 млн, а збивати ними дрон вартістю $50 тис. – величезна розкіш навіть для «нафтової» монархії.

На цьому тлі з’явилися перші ознаки того, що, попри всі успіхи, операція проти Ірану йде не за планом. Зокрема з’явилися повідомлення, що США можуть зіштовхнутися з нестачею зенітних ракет-перехоплювачів, якщо бойові дії затягнуться. Зокрема про це заявив і президент Володимир Зеленський.

Крім того, за повідомленнями Bloomberg, Катар та ОАЕ приватно переконують союзників допомогти їм вплинути на президента Дональда Трампа для завершення іранської «вечірки», яка, наприклад, сильно б’є по туризму в ОАЕ та позбавляє Емірати іміджу тихої гавані, де всі звикли гарно відпочивати й робити бізнес, а не ховатися в укриттях від іранських балістичних ракет та ударних дронів.

Тобто тактика Тегерана – крушити все навколо, щоб змусити арабські держави просити Трампа припинити бомбардування, – починає давати плоди.

Зранку 3 березня Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social опублікував допис , де, попри побоювання щодо нестачі зенітних ракет, запевнив, що США мають майже необмежені запаси зброї «середнього» та «вище ніж середнього» рівня, що дозволяє вести війну «вічно».

При цьому він знову звинуватив свого попередника – Джо Байдена – у тому, що той передав багато зброї Володимиру Зеленському.

Самого Зеленського Трамп назвав Барнумом (Фінеас Тейлор Барнум – американський шоумен, письменник, бізнесмен і політик XIX століття, який здійснював різноманітні містифікації та заснував цирк Barnum & Bailey). Тобто, у Трампа почався процес пошуку винних, що може свідчити про те, що ситуація трохи виходить з-під контролю.

Річ у тім, що після очевидного успіху першої доби операції в Ірані, коли було знищено верховного лідера Алі Хаменеї та головних військових керівників держави, складається враження, що в цьому й полягала головна мета операції.

Тобто, планувальники розраховували на «ефект Венесуели», коли американські спецпризначенці викрали Мадуро, після чого соратники венесуельського каудильйо почали співпрацювати з американцями.

Природа режиму аятол дещо інша. Для остаточного успіху в Ірані потрібна ліквідація цього режиму, чого неможливо досягти лише бомбардуваннями. Потрібна наземна операція або скоординоване внутрішнє повстання. Поки що революція в Ірані не почалася, а розгорнутих для наступу військ США на кордонах Ірану не видно. Та й миттєво вони не з’являться, попри всі войовничі заяви президента США.

Тобто, якщо ліквідація Хаменеї була «планом А», то «план Б» на випадок, якщо «план А» не спрацює, підготувати, схоже, забули, сподіваючись на «ефект Мадуро».

У такій ситуації варто якнайшвидше припинити війну, при цьому завдавши якнайбільшої шкоди людожерському режиму аятол, аби все ж таки створити умови для його усунення в майбутньому. І тут Україна отримує унікальний шанс стати корисною арабським монархіям, продавши свій унікальний досвід боротьби з іранськими «шахедами» та допомігши захистити мирні міста країн Близького Сходу.

Цей досвід тепер став дорожчим за нафту, і продати його треба за дуже вигідною ціною. Переговори президента Володимира Зеленського з президентом ОАЕ Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном, під час яких обговорювалися питання захисту від повітряних атак, свідчать, що такий торг уже розпочався.

Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

Світ