Axios розповіло про розмову Нетаньягу з Трампом, яка дала старт війні з Іраном

04 березня 2026 р. 07:38

04 березня 2026 р. 07:38

Минулого понеділка, 23 лютого, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу зателефонував президенту США Дональду Трампу з приголомшливою інформацією: верховний лідер Ірану та його головні радники мали зібратися в суботу, 28 лютого, вранці в одному місці в Тегерані, і їх усіх можна було ліквідувати одним руйнівним авіаударом. Ця розмова стала вирішальним моментом, який дав старт війні з Іраном , повідомляє Axios , посилаючись на джерела.

Це також дає відповідь на запитання, чому операція проти Ірану почалася саме 28 лютого. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї і його найближче оточення були надзвичайно привабливою ціллю, яку ні Трамп, ні Нетаньягу не хотіли пропустити.

Трамп уже схилявся до ударів по Ірану, перш ніж дізнався про нову інформацію розвідки щодо Хаменеї. Він ще не вирішив, коли це зробити — доки не зателефонував Нетаньягу.

Дзвінок 23 лютого був частиною місяців інтенсивної координації між двома лідерами, які зустрілися двічі  та 15 разів розмовляли телефоном за два місяці, що передували війні з Іраном, за словами американських та ізраїльських чиновників.

США та Ізраїль розглядали можливість завдати ударів на тиждень раніше, а не в суботу, 28 лютого, але відклали це з розвідувальних та оперативних причин, зокрема через погану погоду.

Початкова перевірка ЦРУ, проведена за вказівкою Трампа, підтвердила інформацію щодо Хаменеї, зібрану ізраїльською військовою розвідкою.

Підготовка прискорилася, коли Трамп повідомив Нетаньягу, що розгляне можливість “руху вперед”, але спочатку відбулося звернення президента США до Конгресу, у вівторок, 24 лютого. Американські чиновники розповіли, що Трамп прийняв “обдумане рішення” не надто зосереджуватися на Ірані під час промови, щоб не налякати Хаменеї та не змусити його “піти в підпілля” до того, як буде завдано удару.

До четверга, 26 лютого, ЦРУ повністю “підтвердило, що всі ці люди будуть разом, і цим необхідно скористатися”, розповіло одне з джерел Axios.

Того ж дня посланці Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф зателефонували з Женеви після багатогодинних переговорів з іранськими чиновниками й винесли різкий вердикт: “переговори нікуди не ведуть”.

“Якщо ви вирішите займатися дипломатією, ми будемо тиснути й боротися, щоб досягти угоди. Але ці люди показали нам, що вони не готові укласти угоду, яка вас влаштує”, — саме це тоді повідомили Трампу, за словами американського чиновника.

Тепер Трамп був переконаний у двох речах: дані розвідки були надійними, а дипломатія — “мертвою”. У п'ятницю, 27 лютого, о 15:38 за північноамериканським східним часом він віддав остаточний наказ. Одинадцять годин по тому на Тегеран впали бомби, Хаменеї був убитий — почалася війна.

Трамп вважає Нетаньягу близьким партнером і був щиро відкритий до його порад щодо Ірану, але президент США також був рішуче налаштований спочатку вичерпати всі дипломатичні можливості.

“Одна сторона проводила переговори, а інша — займалася спільним військовим плануванням з Ізраїлем. Він постійно оцінював обидві сторони”, — розповів американський чиновник.

Відповідаючи на критику після припущень, що США були втягнуті в конфлікт Ізраїлем, американський держсекретар Марко Рубіо у вівторок, 3 березня, наголосив, що ця операція “мала відбутися в будь-якому разі” й це було просто “питанням часу”.

“Трамп хотів завдати удару раніше — на початку січня. Саме Нетаньягу попросив відкласти”, — сказав один ізраїльський чиновник, підкресливши, що час був “повністю узгоджений” з “розумінням, що це буде зроблено спільно”.

Початковий план передбачав удар наприкінці березня або на початку квітня, що дало б адміністрації Трампа час для здобуття підтримки громадськості. Нетаньягу наполягав на прискоренні, заявив Axios американський чиновник.

За словами посадовця, Нетаньягу почав “агітувати” й попереджати, що лідери іранської опозиції, які переховувались, перебували під загрозою вбивства з боку режиму.

“Прискорений графік” залишив адміністрацію Трампа розгубленою: замість того, щоб витрачати тижні на підготовку громадської думки до війни, Білий дім опинився в ситуації, коли йому довелося виправдовувати удари по Ірану вже після початку операції.

“Ми не підготували аргументи заздалегідь так добре, як могли б, тому що можливість з'явилася дуже швидко”, — сказав чиновник.

Інший посадовець визнав, що Рубіо і Білий дім подавали суперечливі повідомлення, почавши обґрунтовувати операцію після її початку, а не до неї.

Оскільки Трамп і Нетаньягу не розголошували про плани атаки в суботу, 28 лютого, багато громадян США були “захоплені зненацька” й опинилися в скрутному становищі, коли Іран почав завдавати ударів у відповідь по країнах Перської затоки.

Державний департамент США поспішно організував екстрену евакуацію для понад 1500 американців, які попросили про допомогу. На запитання журналістів у вівторок, 3 березня, чому не було плану евакуації, Трамп відповів: “Ну, тому що все сталося дуже швидко”.

Посол Ізраїлю у Вашингтоні Єхіель Лейтер відмовився коментувати подробиці телефонної розмови 23 лютого, але заперечив, що Нетаньягу “підбурював” або коли-небудь згадував про загрозу іранським опозиційним лідерам як привід для прискорення дій.

“Протягом останнього року ми працювали з нашими партнерами в США щодо Ірану тісніше, ніж будь-коли, і ми одностайні в думці про небезпеку, яку Іран становить для Ізраїлю, США та вільного світу. Кожен, хто знає президента Трампа, розуміє, що він є сильним лідером, якого неможливо скерувати”, — сказав Лейтер Axios.

У вівторок Трамп так само відкинув будь-які припущення, що Нетаньягу вплинув на його рішення.

“Ми вели переговори з цими божевільними, і я вважав, що вони нападуть першими. Я був у цьому впевнений. Якщо вже на те пішло, то я міг змусити Ізраїль діяти”, — сказав він 3 березня.

Білий дім вказав на публічні коментарі Трампа і Рубіо.

Як ситуація може розвиватися далі та як нова велика війна на Близькому Сході може позначитися на Україні, в статті “ Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону? ” прогнозував В’ячеслав Ліхачов .

Світ