путін не рятуватиме союзників: ЗМІ пояснили, чому смерть Хаменеї зробить кремль ще жорсткішим в Україні

05 березня 2026 р. 17:44

05 березня 2026 р. 17:44

Під час бомбардування Ірану Сполученими Штатами та Ізраїлем репортер запитав путіна, як він відреагує, якщо верховний лідер Ірану загине в результаті нападу .

« Я навіть не хочу це обговорювати », — відповів диктатор.

Проте аятола Алі Хаменеї загинув 28 лютого в результаті цілеспрямованого удару під керівництвом Ізраїлю за підтримки США. Ліквідація мала викликати два найглибші інстинкти путіна: глибоко вкорінену параною щодо власного довголіття та прагнення до політичного виживання, яке визначається перемогою над Україною — будь-якою ціною. Обидва ці моменти були продемонстровані в короткій заяві, опублікованій на вебсайті кремля, в якій путін засудив вбивство Хаменеї , пише Рolitico. І все ж путін, що примітно, не назвав країн, які стояли за ліквідацією. У російських колах смерть Хаменеї викликала порівняння з падінням іншого диктатора.

У травні 2012 року, невдовзі після повалення лівійського тирана Муаммара Каддафі путін повернувся на посаду президента після деякого часу на посаді прем’єр-міністра.

«Саме смерть Каддафі стала поворотним моментом у російській політиці — як зовнішній, так і внутрішній , — пише Олександр Баунов, старший науковий співробітник Центру Карнегі росія-Євразія , що базується в Берліні. — Т е, що США та Європа дозволили так жорстоко повалити світового лідера, путін, колишній агент КДБ, розцінив як „вершину зради“».

Швидке повалення двох російських союзників — Мадуро та Хаменеї — спонукало деяких прокремлівських коментаторів порушити неформальне правило, яке діяло з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому: уникати відкритої критики США чи їхнього президента.

Наступного дня після того, як путін засудив вбивство Хаменеї, його речник дмитро пєсков висловив « глибоке розчарування » тим, що переговори США з Іраном зазнали невдачі, а також висловив «глибоку вдячність» за зусилля США щодо посередництва в мирному процесі з Україною. Але, додав він, « перш за все, ми довіряємо лише собі та захищаємо власні інтереси ».

Посил був чітким: путін не дозволить своїм почуттям щодо Ірану стати на заваді його цілям в Україні .

« Його (путіна — Авт. ) найпотужнішою зброєю в цьому конфлікті була готовність і здатність адміністрації Трампа чинити тиск на українців та європейців , — сказав професор російської політики в Королівському коледжі Лондона Сем Грін . — Тому немає абсолютно жодної причини для того, щоб він відмовлявся від цієї зброї. Що б особисто не відчував російський президент, його дії показують, що він прагматик. путін не збирається ризикувати своєю особистою безпекою, безпекою свого режиму чи своїм баченням національної безпеки росії, щоб підставити свою голову, щоб допомогти іранцям, північнокорейцям, китайцям чи комусь іншому».

Більше того, путін має стримуючий фактор, який не мали ні Каддафі, ні Хаменеї — найбільший у світі ядерний арсенал . Але ядерна зброя не забезпечує захисту від внутрішніх загроз. Тож побоювання путіна, ймовірно, будуть зосереджені не стільки на ракетах НАТО, скільки на палацових інтригах. Російський президент знає як ніхто інший, що диктатори, які накопичують стільки ж влади і так само довго, скільки путін, зазвичай, залишають посаду одним із двох способів, сказав Сем Грін.

Тим часом росія готується до війни із Заходом , використовуючи хімічний терор як інструмент держуправління.

Читайте нас у Facebook

Світ