Як Китай може використати відтермінування саміту Трампа з Сі Цзіньпіном — Bloomberg

17 березня 2026 р. 10:07

17 березня 2026 р. 10:07

Прохання президента США Дональда Трампа про відтермінування саміту з китайським лідером Сі Цзіньпіном, імовірно, є бажаним розвитком подій для Пекіна, хоча й загрожує внести нову невизначеність у відносини між двома найбільшими економіками світу, пише Bloomberg .

У той час як війна США та Ізраїлю проти Ірану триває вже третій тиждень, Трамп заявив у понеділок, 16 березня, що для нього важливо залишатися у Вашингтоні, аби контролювати військову операцію, і що він хоче відкласти саміт із Сі, який наразі запланований на кінець березня, — приблизно на місяць. Раніше президент США пов’язав перспективу відтермінування поїздки до Китаю з готовністю Пекіна допомогти з захистом Ормузької протоки — важливої водної артерії світового судноплавства, яка фактично заблокована Іраном.

Для китайського керівництва, яке відчувало розчарування через “недостатню” підготовку до саміту, таке рішення є “можливістю перегрупуватися”. На відміну від більшості інших лідерів країн G20, Сі досі мовчав щодо війни з Іраном — китайським союзником, оскільки чиновники в Пекіні оцінюють повний масштаб економічних і дипломатичних наслідків.

“З огляду на численні зустрічі, які передбачаються між Трампом і Сі цього року, відтермінування майбутнього візиту не буде серйозною невдачею”, — каже Венді Катлер з Інституту політики Азійського товариства.

“Проте останні події підкреслюють крихкість нещодавніх зусиль зі стабілізації двосторонніх відносин і те, як непередбачувані події можуть створити серйозні перешкоди для збереження торговельного перемир’я, досягнутого в жовтні минулого року”, — додала вона.

Очікується, що цього року лідери двох найбільших економік світу зустрінуться чотири рази, що має на меті стабілізувати відносини, дестабілізовані масштабною торговельною війною. Відкладення візиту Трампа до Китаю — першого такого візиту американського лідера за майже десятиліття — підриває очікуваний “графік” і ставить під сумнів можливість поїздки Трампа, поки США залишаються втягнутими у війну на Близькому Сході — регіоні, де Китай має величезні економічні інтереси.

Міністерство закордонних справ Китаю не відповіло на запит ЗМІ про коментар щодо запропонованого Трампом перенесення візиту. Коли в понеділок МЗС Китаю попросили прокоментувати перспективу відтермінування зустрічі Трампа з Сі, речник відомства Лін Цзянь сказав, що обидві країни “перебувають у контакті” стосовно саміту і дипломатія на рівні глав держав є “незамінною”.

Зі свого боку, Китай ніколи не підтверджував дати візиту Трампа, дотримуючись своєї звичайної практики оголошувати плани щодо зустрічей свого найвищого керівництва лише за кілька днів до їхнього початку з міркувань безпеки.

Торговельне перемир’я

Окрім стримування конфлікту, що поширюється Близьким Сходом і дестабілізує енергетичні ринки, для Сі та Трампа на кону стоять торговельні домовленості, досягнуті в жовтні після кількох місяців суперечок щодо мит.

Явним сигналом того, що США хочуть уникнути зриву економічного діалогу з Китаєм, стало те, як американський міністр фінансів Скотт Бессент пояснив можливу затримку саміту “логістичними” причинами після завершення дводенних торговельних переговорів з китайськими чиновниками в Парижі, які він назвав “дуже вдалими”. Американські чиновники кажуть, що сторони обговорили створення “торговельної ради” й затримка саміту не повинна налякати ринки.

Затримка саміту, яка, ймовірно, охопить від кількох тижнів до двох місяців, не матиме “значного впливу на відносини між США та Китаєм”, вважає Джордж Чен з Asia Group.

“Торговельні переговори в Парижі між Бессентом і (віцепрем’єром Держради Китаю — ред.) Хе Ліфеном фактично продемонстрували певний рівень впевненості та прогресу в управлінні відносинами між США та Китаєм в економічному аспекті”, — зазначає Чен.

Навіть після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, Сі уникнув прямого обговорення цієї теми, залишивши це своїм дипломатам.

Китайський лідер також утримався від будь-яких “публічних жестів” у відповідь на вбивство верховного лідера Ірану Алі Хаменеї або призначення сина Хаменеї наступником. Заступник міністра закордонних справ Китаю Мяо Дею висловив співчуття Ірану “від імені китайської сторони”.

Натомість, лише через чотири дні після початку короткої війни Ізраїлю проти Ірану в червні минулого року Сі висловив “глибоке занепокоєння” щодо цієї військової операції. А коли експрезидент Ірану Ібрагім Раїсі загинув в авіакатастрофі в 2024 році, Сі висловив співчуття, назвавши його смерть “великою втратою для іранського народу”.

Цього разу, коли Іран завдав ударів по сусідніх арабських країнах Перської затоки, Пекін був змушений діяти з особливою обережністю, зважаючи на тісні зв’язки з Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Засуджуючи загибель Хаменеї та жертви серед цивільного населення, спричинені діями США та Ізраїлю, Міністерство закордонних справ Китаю також висловило осуд щодо атак Ірану на невійськові об’єкти в країнах Перської затоки.

Пекін направив до регіону спеціального посланця, водночас “рекламуючи” роботу свого міністра закордонних справ Ван Ї з активізації “дипломатичних зусиль на користь миру” шляхом налагодження контактів із майже десятком країн, включаючи Росію.

Ву Сіньбо, який раніше був радником Міністерства закордонних справ Китаю, зазначив, що необхідний більший прогрес у “безпековому та дипломатичному вимірі” відносин із США.

“З китайської точки зору, відкласти візит — це непогана ідея, щоб у нас було більше часу підготуватися до саміту, коли Трамп зможе знову зосередитися на цьому питанні”, — сказав Ву.

“З боку США все насправді залежить від ситуації в Перській затоці. Невідомо, коли конфлікт закінчиться. Я думаю, що це головна невизначеність для США”, — додав він.

Для Китаю нове загострення на Близькому Сході це — удар по енергетиці, військовому експорту, “Поясу і шляху” та амбіціях кинути виклик долару. Чи був Пекін готовий до такого сценарію? У статті “ США вдарили по Ірану — влучили по Китаю ” Сергій Корсунський розповів, які втрати вже несе КНР і як змінюється глобальна гра.

Світ