Незабаром путіну доведеться зробити важливий вибір щодо України: від чого він залежатиме

29 березня 2026 р. 14:45

29 березня 2026 р. 14:45

На початку року здавалося, що російська економіка починає руйнуватися . Під тиском війни та санкцій доходи рф падали, виробництво скорочувалося, а торгівля була на межі. Зі зростанням тарифів кредитування стало непомірно дорогим, а позики практично неможливими. Насувалася хвиля банкрутств. Наприкінці січня росія була змушена продавати нафту Індії лише по 22 долари за барель, приблизно за третину ринкової ціни.

путін чув такі скарги протягом усієї війни. Однак, за словами його оточення, він вирішив здебільшого не слухати. Чиновники та бізнес-лідери, зі свого боку, розуміли, що продовження війни є його абсолютним пріоритетом, а економічна ситуація країни не має великого значення. Але в лютому щось змінилося. путін раптово почав звертати увагу на економіку, що занепадала. Були навіть ознаки того, що він може змінити свою думку щодо переговорів з Україною , можливо, прагнучи виходу з війни, повідомляє New York Times.

Потім почалася війна в Ірані. Одним махом умови для примирення були скасовані. На тлі зростання цін на нафту, розбіжностей Заходу та надмірного впливу Америки тиск на путіна з вимогою домовленостей зменшився. Водночас почали поширюватися чутки про неминучу масштабну перестановку в російському уряді. Якби путін мав належним чином брати участь у переговорах та прагнути миру з Україною, йому довелося б повністю перебудувати структуру влади. За словами людей, близьких до кремля, це могло б включати відставку чинного уряду.

28 лютого аятола Алі Хаменеї був убитий під час спільного нападу США та Ізраїлю . Наступними днями все змінилося. Ціни на нафту підскочили вище 100 доларів за барель, і, що стало суттєвим поворотом, Сполучені Штати скасували санкції на російську нафту. Раптом економічні проблеми, що мучили росію, здавалося, зникли.

Ба більше, поглибилися розбіжності між Сполученими Штатами та їхніми союзниками по НАТО, які відмовилися направляти кораблі до Ормузької протоки. Президент Трамп назвав це «дуже дурною помилкою». Для путіна, чия зовнішня політика була побудована на культивуванні безладу на Заході, це було бажаним. Не менш важливим є зосередження уваги Америки на Близькому Сході: Сполучені Штати витрачають зброю та боєприпаси, які в іншому випадку могли б бути відправлені до України.

В Америці кремлівські шпигуни також мають перевагу. Неважко зрозуміти, як затяжний конфлікт з Іраном може підірвати політичний статус Трампа та послабити Республіканську партію, зробивши майбутні проміжні вибори особливо ненадійними. Це підкріплює переконання глави кремля щодо швидкоплинності американської політики. Трамп, як і будь-який американський президент, є тимчасовою фігурою: зрештою прийде нова адміністрація, можливо, із зовсім іншим підходом до росії. Війна в Ірані може прискорити цей зсув. З цього погляду поступки щодо України були б безглуздими.

Ситуація всередині росії також стає неспокійною. Напередодні парламентських виборів цієї осені кремль перебуває у стані майже параноїдального очікування. Рівень громадського невдоволення, який донедавна був немислимим, тепер став частиною повсякденного життя. Здається, незабаром путіну доведеться зробити важливий вибір: або погодитися на певну форму деескалації в Україні, потенційно включаючи припинення війни, або рухатися в протилежному напрямку — посилення контролю за всіма напрямками, навіть до точки нової мобілізації. Неможливо передбачити, яке рішення прийме путін. Але великим фактором буде те, чи продовжить Америка вести власну війну.

Раніше «ФАКТИ» розповідали, чому росії вигідний конфлікт на Близькому Сході.

Читайте нас у Facebook

Світ