Внутрішні суперечності загострюються в Лівані на тлі війни між «Хезболлою» та Ізраїлем

30 березня 2026 р. 12:11

30 березня 2026 р. 12:11

Зростання напруженості між громадами та внутрішня боротьба за владу з Хезболлою штовхають Ліван до безпрецедентної кризи. Триваючий військовий конфлікт між Ізраїлем і Хезболлою поглиблює розбіжності та посилює ворожнечу між організацією, яку підтримує Іран, та її внутрішніми опонентами.

У цих умовах іспанський уряд ухвалив рішення залишити іспанські збройні сили в країні. Вони розгорнуті в Лівані з 2006 року, і близько 650 військовослужбовців входять до складу місії Організації Об'єднаних Націй (ВСООНЛ). У рамках цієї місії військові не беруть участі в конфлікті і обмежуються спостереженням та цивільно-військовим співробітництвом, одночасно відстежуючи розвиток ситуації.

Наразі солдати практично весь час перебувають у бронежилетах, касках і зі зброєю. Вони змушені в будь-який момент бігти в бункери, не маючи часу на відпочинок або регулярні прийоми їжі. Водночас багато військовослужбовців повинні залишатися на відкритих позиціях, щоб забезпечити безпеку, пояснює Марко Антоніо Гомес Мартін, президент Іспанської асоціації солдатів і моряків (ATME).

«Легко уявити, як у підсумку реагує звичайна людина, яка зазнає такого рівня стресу 30 днів на місяць», — підкреслює він, додаючи, що «це справжні професіонали, але при цьому вони — люди».

Основна частина іспанського контингенту дислокована на базі Мігеля де Сервантеса в Марджаюні, звідки Іспанія керує східним сектором операції, одночасно зберігаючи присутність у штабі в Накурі.

Найсерйозніша криза з часів громадянської війни 1975–1990 років

За оцінками експертів і політичних діячів з різних секторів Лівану, йдеться про найсерйознішу кризу, яку переживає країна з часів громадянської війни 1975–1990 років. Цей конфлікт, що спалахнув у ширшому контексті регіонального протистояння з Іраном, створює безпрецедентний внутрішній тиск на політичні, соціальні та громадські системи Лівану.

За оцінками високопоставлених представників ізраїльських спецслужб, недавні події свідчать про прискорену ерозію основ ліванської держави. Війна проти «Хезболли» поглиблює внутрішні розбіжності та ще більше послаблює крихку міжгромадську рівновагу, на якій тримається Ліван.

Масштаби переміщення шиїтського населення та його міграції до змішаних районів створюють реальну загрозу виникнення гострих міжобщинних протиріч, які можуть перерости в ширші конфлікти, якщо бойові дії триватимуть.

Крім того, ослаблення держави перед обличчям «Хезболли», а також такі заходи, як спроба вислати іранського посла, свідчать про глибоку боротьбу за стратегічну ідентичність Лівану між проіранською фракцією та іншою, більш прагматичною, яка прагне зменшити вплив Тегерана.

Вважається, що Ліван наближається до точки неповернення, коли будь-яка нова ескалація може призвести до втрати контролю над центральними державними інститутами, поглиблення і без того глибокої нестабільності та навіть до широкомасштабного внутрішнього конфлікту.

Висилка іранського посла

Напруженість між «Хезболлою» і державними інститутами посилюється. Ліванський президент Джозеф Аун і уряд Навафа Салама оголосили про заборону діяльності збройного крила організації, закликали до переговорів з Ізраїлем і вимагали від'їзду іранського посла.

Крім того, Ізраїль погрожує знищити Південний Ліван, як це було в секторі Газа, і навіть захопити контроль над регіоном. Паралельно з цим у Лівані зберігається внутрішня напруга через відмову «Хезболли» скласти зброю, незважаючи на зусилля, докладені країною протягом останнього року для досягнення мирного вирішення.

Ізраїльські авіаудари та накази про евакуацію спричинили масове переміщення шиїтських прихильників «Хезболли» до районів, населених християнами, друзами та представниками інших груп. Багато жителів цих регіонів звинувачують терористичне угруповання в тому, що воно втягнуло Ліван у новий конфлікт через такий короткий час після попередньої війни.

Місцева влада запровадила суворий контроль за переміщеними особами, які бажають зняти квартиру, побоюючись, що деякі з них можуть стати мішенями для ізраїльських атак — цей захід посилює недовіру та міжспільнотні напруження.

Криза, пов'язана з висилкою іранського посла Мохаммада Рези Шибані, наочно ілюструє сильне протистояння між внутрішнім тиском і зовнішніми інтересами. Міністри-шиїти з «Хезболли» та руху «Амаль» бойкотували останнє засідання кабінету міністрів, яке відбулося після ухвалення цього рішення. Проте уряд, як і раніше, має намір втілити цей захід у життя.

Заклик до повалення ліванського уряду

«Хезболла» відреагувала рішуче. Махмуд Каматі, високопоставлений представник «Хезболли», порівняв уряд із режимом Віші у Франції, який співпрацював із нацистською Німеччиною, і попередив, що організація здатна «перевернути країну», але на даному етапі віддає перевагу поміркованості.

Також спостерігається явна ескалація в про-«Хезболла» ЗМІ. У різкій статті, опублікованій 27 березня в ліванській газеті «Аль-Ахбар», її головний редактор Ібрагім Аль-Амін обрушився з критикою на ліванське керівництво і прямо закликав до повалення уряду, заявивши, що його політика перейшла всі межі і є «зрадою батьківщини».

Він заявив, що з моменту закінчення останньої війни ліванські лідери зайняли ворожу позицію щодо «Хезболли» та її союзників, при цьому приєднавшись до інтересів США, Саудівської Аравії та Ізраїлю. Він стверджує, що уряд систематично працює над роззброєнням «опору» і навіть звертається за зовнішньою допомогою з цією метою.

Депутат-друз Ваель Абу Фаур також попередив про зростання внутрішньої напруженості на тлі розколу, пов'язаного з війною, переміщенням населення та запеклою конфліктною риторикою, що викликає серйозну стурбованість стабільністю в країні.

Шиїти

З початку війни в Лівані загинуло понад тисячу осіб, а понад мільйон жителів були змушені покинути свої домівки, що становить понад п’яту частину населення, переважно шиїтів. Ліванські аналітики описують ці переміщення як «бомбу уповільненої дії», здатну посилити міжспільнотні напруження, якщо переміщені особи не повернуться до своїх домівок у розумні терміни.

Ізраїльська армія (ЦАХАЛ) наказала евакуювати більшу частину півдня країни, а також район Дахія в Бейруті та інші райони на сході, де «Хезболла» має значний вплив.

Водночас міністр оборони Ісраель Кац оголосив про намір створити «зону безпеки», що простягається до річки Літані, приблизно за 30 кілометрів від кордону. Він чітко вказав, що повернення сотень тисяч шиїтів у цей регіон залежатиме від гарантій безпеки для населення північних районів Ізраїлю.

Деякі представники ліванського політичного істеблішменту побоюються, що ці заходи призведуть до фактичного демографічного перевороту та посилять міжспільнотні напруження. Християнський депутат Надім Джемайель попередив, що напруженість уже існує, хоча, на його думку, вона ще не досягла піку.

В одному з християнських кварталів на півночі Бейрута після падіння осколків ракет спалахнули сутички між місцевими жителями та переміщеними особами. Спроби відкрити притулки для переміщених осіб у християнських кварталах викликали політичний опір, що змусило уряд переглянути свою стратегію.

З іншого боку, в районі Деквана було прийнято тисячі переміщених шиїтів, і місцева влада наголосила на необхідності «розподілити тягар». Однак з міркувань безпеки було також посилено перевірки документів.

Християнський депутат Ален Аун заявив ліванським ЗМІ, що країна переживає перехідний період і що поточна війна визначить умови його завершення. Він стверджує, що модель співіснування держави та збройних сил «Хезболли», яка діяла протягом десятиліть, добігає кінця, з усіма наслідками, що випливають з цього для ліванського суспільства, режиму та політичної системи.

Джерело Epoch.org

Світ