Politico: П'ять способів, як ЄС може впоратися з Угорщиною, якщо Орбан знову переможе

30 березня 2026 р. 23:25

30 березня 2026 р. 23:25

ЄС обговорює плани на випадок, якщо давній опонент союзу Віктор Орбан здобуде ще один термін. Країни ЄС висувають кілька ідей, щоб не допустити, аби угорський прем’єр — а в деяких випадках і будь-який інший проблемний лідер — міг блокувати роботу блоку, повідомили Politico десять дипломатів ЄС. Серед варіантів — зміна процедури голосування, подальше обмеження фінансування і навіть виключення.

«Дотримання верховенства права є ключовою умовою доступу до коштів ЄС» , — заявив єврокомісар із питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкл Макграт у коментарі Politico, відповідаючи на запитання про можливість посилення фінансових санкцій щодо країн.

В Угорщині вибори відбудуться 12 квітня, і хоча партія Орбана «Фідес» відстає від партії «Тиса» Петера Мадяра на дев’ять відсоткових пунктів, згідно зі зведеним опитуванням Politico, ЄС готується до сценарію, за якого Орбан переможе.

Орбан давно є подразником для ЄС, а нещодавно він з аблокував кредит для України , який раніше сам схвалив у грудні. Для багатьох у керівництві ЄС це стало червоною лінією.

«Ніхто не може шантажувати Європейську раду, ніхто не може шантажувати європейські інституції», — заявив журналістам президент Європейської ради Антоніу Кошта. «Те, що робить Угорщина, є абсолютно неприйнятним».

Далі пролунали звинувачення в тому, що Будапешт підтримував контакти з Москвою протягом усієї війни в Україні, а міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто нібито використовував перерви під час засідань ЄС, щоб інформувати свого російського колегу Сергія Лаврова.

Якщо Орбан виграє вибори, «рукавички буде знято», сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС, який, як і інші у цьому матеріалі, говорив на умовах анонімності.

«Багато хто вважає, що було перейдено червону лінію [блокуванням кредиту Україні] і що потрібно щось робити — але не зовсім зрозуміло, що саме», — сказав другий дипломат.

«Скажімо так: дискусії про те, як діяти щодо Орбана, відновляться з новою силою і стануть більш відвертими — можливо, з’являться й більш креативні підходи», — додав третій дипломат.

Якщо Орбан справді переможе, думки розходяться щодо того, чи зміниться він, отримавши новий мандат.

«Він достатньо розумний — один із найрозумніших політиків у Європейській раді — щоб розуміти межі» , — сказав один із високопосадовців ЄС.

«Я не думаю, що він зміниться», — сказав один дипломат. «Він — троянський кінь. Уся суть ЄС — це довіра, основа Європи — це спільна робота».

Ось деякі варіанти, які обговорюються, якщо Орбан переможе наступного місяця:

Змінити систему голосування в ЄС

Один із варіантів — розширити застосування кваліфікованої більшості (QMV), яка зазвичай передбачає підтримку 55% держав-членів, що представляють 65% населення ЄС, на чутливі сфери, де наразі потрібна одностайність — наприклад, зовнішню політику або окремі елементи довгострокового бюджету ЄС (багаторічної фінансової рамки, MFF).

ЄС уже доводилося шукати креативні рішення щодо Угорщини. У 2023 році, коли лідери ЄС обговорювали початок переговорів про вступ України, проти яких виступає Будапешт, тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував Орбану залишити залу. З а правилами ЄС одностайність вважається досягнутою, якщо один із лідерів відсутній.

Чому це може спрацювати: троє дипломатів особливо активно підтримали цю ідею, зазначивши, що готовність переглянути механізми ухвалення рішень, щоб зробити їх ефективнішими, зростає.

«Це те, чого ми прагнемо в будь-якому разі, незалежно від конкретної ситуації [з Орбаном]: якщо хочеш реагувати швидко, потрібно більше рішень ухвалювати кваліфікованою більшістю», — сказав один із них.

Чому це може не спрацювати: відхід від принципу одностайності був би кардинальним кроком, адже спільність позицій усіх країн є фундаментальним принципом ЄС.

Спроба просунути заявку України на членство в ЄС попри опір Угорщини, яка обговорювалася у вересні минулого року, не отримала достатньої підтримки серед держав-членів. Водночас двоє дипломатів вважають, що новий мандат Орбана може стати поштовхом для повернення до цієї ідеї.

Інші залишаються скептичними. Один дипломат зазначив, що у сфері зовнішньої політики існує тонкий баланс між ефективністю ухвалення рішень і збереженням національного суверенітету держав-членів.

Європа різних швидкостей

Ще один варіант, який згадали чотири дипломати, — активніше використовувати гнучкі формати: від неформальних «коаліцій охочих» до поглибленої співпраці в менших групах країн.

Чому це може спрацювати: формат «коаліції охочих» уже використовується, зокрема у сфері безпеки, коли долучається Велика Британія.

«Але він не може замінити ЄС-27 як платформу для обміну інформацією», — зазначив один дипломат.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ширше застосовувати механізм посиленої співпраці між країнами, які цього хочуть, щоб обходити вимогу одностайності, зокрема у сфері конкурентоспроможності.

Виступаючи на зустрічі лідерів ЄС у лютому в Бельгії, вона сказала: «Нашою метою завжди має бути досягнення згоди між усіма 27 державами-членами. Однак якщо відсутність прогресу або амбіцій загрожує конкурентоспроможності Європи чи її здатності діяти, ми не повинні боятися використовувати можливості, передбачені договорами, у межах посиленої співпраці».

Чому це може не спрацювати: хоча Угорщина не бере участі в окремих фінансових механізмах щодо України разом із Чехією та Словаччиною, вона все одно блокує ці процеси. Наприклад, один із законопроєктів, необхідних для надання кредиту Україні, потребує згоди всіх держав-членів.

«У випадках нагальної потреби це може бути інструментом, але врешті все одно потрібно рішення всіх 27», — сказав один високопоставлений дипломат.

Двоє інших дипломатів критично оцінили такі формати, зазначивши, що вони мають залишатися винятком, а не новою нормою.

«Ми маємо розглядати це питання в кожному випадку окремо, але я не думаю, що в наших інтересах виключати Угорщину з процесу. Ми — ЄС, і маємо зберігати єдність», — сказав один із них.

Посилення контролю та фінансовий тиск

Ще один варіант — жорсткіші заходи контролю, зокрема обмеження доступу до коштів ЄС.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта висловив думку, що блокування Угорщиною кредиту для України могло порушити статтю 4(3) договорів ЄС, яка зобов’язує держави-члени до «щирої співпраці».

«Кошта надіслав лист із цього приводу, але далі справа не просунулася», — згадує один дипломат, зазначаючи, що це могло бути сприйняте як втручання у виборчу кампанію.

Високопосадовець Єврокомісії підтвердив, що застосування статті 4(3) можливе. У разі порушення це може призвести до юридичної процедури та фінансових санкцій, якщо суд ЄС стане на бік Комісії.

Чому це може спрацювати: додатковий рівень так званої умовності — коли ЄС обмежує або призупиняє фінансування у разі порушення принципу верховенства права — уже передбачений у пропозиції нового довгострокового бюджету, переговори щодо якого почнуться під головуванням Ірландії в липні.

Макграт зазначив, що бюджет ЄС має підтримувати реформи, які зміцнюють верховенство права в державах-членах.

«Це означає, що у разі порушень може йтися про призупинення виплат або блокування фінансування», — сказав він.

Чому це може не спрацювати: радник Суду ЄС нещодавно рекомендував скасувати рішення Комісії 2023 року про розмороження 10,2 мільярда євро для Угорщини. Це рішення також оскаржує Європарламент, підозрюючи, що воно було обміном на відмову Угорщини від вето щодо України. Остаточного рішення ще немає, але це демонструє складність застосування фінансових важелів.

«Умовність уже показала свою ефективність, але має бути прямий зв’язок із зловживанням коштами ЄС. Не можна просто сказати, що це політичне питання», — зазначив один дипломат.

Будапешт уже дав зрозуміти, що накладе вето на посилення умовності або навіть заблокує весь бюджет, якщо буде потрібно.

«Якщо існує реальна ймовірність, що ми взагалі не матимемо доступу до коштів ЄС, то навіщо нам погоджуватися на такий бюджет?» — заявив міністр у справах ЄС Угорщини Янош Бока.

Позбавлення права голосу

У 2018 році Європейський парламент запустив процедуру за статтею 7 договорів ЄС, яка дозволяє позбавити державу-члена права голосу у разі порушення цінностей блоку.

Чому це може спрацювати: колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що навіть сам процес може чинити тиск.

«Навіть спроба застосувати статтю 7 створює тиск на Угорщину — вони дуже нервували», — сказав він.

Чому це може не спрацювати : процедура фактично заблокована, оскільки для позбавлення права голосу потрібна згода всіх інших 26 держав — а Словаччина цього не підтримує.

«За статтею 7 потрібна одностайність — це буде складно», — сказав один дипломат. Інший додав: «Реального юридичного інструменту немає. Стаття 7 дозволяє позбавити права голосу, але для цього потрібна згода всіх інших. А принаймні один лідер цього не підтримає» , натякаючи на прем’єра Словаччини Роберта Фіцо.

Виключення з ЄС

Найрадикальніший — і водночас найменш реалістичний — варіант. Жодну країну ще не виключали з ЄС, і ця тема залишається табу.

Чому це може спрацювати: один дипломат згадав аналітичну публікацію, в якій пропонується використати статтю 50 (яку застосувала Велика Британія для Brexit) або інші юридичні механізми, щоб «попрощатися з Угорщиною».

Він зазначив, що це «нереалістична, але цікава ідея», додавши, що «кілька років тому це обговорювали лише гіпотетично — тепер ця тема знову з’являється».

Чому це може не спрацювати: «Виключення не передбачене договорами, і я не бачу в цьому нашого інтересу» , — сказав один дипломат. «Що тоді зробить Угорщина? Вона потрапить у сферу впливу Росії».

Світ