Іран показав Китаю приклад: як Пекін може влаштувати блокаду Тайваню — FT

02 квітня 2026 р. 11:47

02 квітня 2026 р. 11:47

Ірану не знадобилося затоплення жодного танкера, щоб зупинити п’яту частину світових поставок нафти. Достатньо було лише кількох ракетних ударів і БПЛА-атак, щоб переконати компанії відмовитися від страхування суден, які проходять через Ормузьку протоку. За лічені дні цей критично важливий енергетичний вузол був фактично заблокований . Наразі ринок усе ще відмовляється брати на себе такий ризик. Цей сценарій можна повторити. Китай — значно потужніший гравець, ніж Іран, і може застосувати більш витончену версію того самого економічного шантажу в Тайванській протоці. США та їхні союзники повинні почати готуватися відповідно, пише FT .

Стратегія Тегерана полягає в економічному виснаженні — Іран розраховує на те, що США не зможуть терпіти високі ціни на нафту нескінченно і зрештою відступлять. Якщо і коли це станеться, Корпус вартових ісламської революції і надалі контролюватиме Ормузьку протоку. Поставки нафти через ключову водну артерію відновляться — але тільки тоді, коли це дозволятиме Тегеран, або за відповідну ціну.

У Пекіна є можливості реалізувати подібну стратегію, не вдаючись до фактичних обстрілів торговельних суден. Криза навколо Тайваню може розпочатися з односторонньої юридичної заяви: Китай оголосить про своє право контролювати, хто прибуває та залишає острів. Пекін міг би продемонструвати свою рішучість, запустивши ракети, відкривши вогонь та оголосивши “закриті зони”. Навіть без відкритої війни, якщо ризик ескалації здаватиметься високим, приватні перевізники зазнаватимуть тиску, й намагатимуться уникати вод і повітряного простору навколо Тайваню. Якщо судноплавні компанії важко переконати відновити маршрути серед кількох іранських дронів, можна уявити, що було б, якби їх попросили протистояти Народно-визвольній армії Китаю.

Вашингтону доведеться зробити вибір: прийняти нову норму, за якої Пекін де-факто контролює торгівлю Тайваню, включаючи підприємства острова з виробництва мікросхем, або ж ризикнути ескалацією до відкритої економічної війни та, можливо, безпосередньо військового конфлікту. Навіть якщо вдасться уникнути справжньої війни, макроекономічний та фінансовий шок від такої кризи навколо Тайваню може бути значно більшим, ніж те, що відбувається сьогодні внаслідок загострення в Перській затоці. Найбільше постраждають ті самі країни, які страждають і зараз.

Можна уявити ситуацію, в якій Китай намагається встановити опосередкований контроль над торгівлею Тайваню. США та їхні союзники все одно намагаються забезпечити острів необхідними товарами, кидаючи виклик Пекіну. Але Китаю, можливо, навіть не не доведеться застосовувати збройну силу, щоб заблокувати ці поставки. Пекін може просто чинити на них тиск або погрожувати застосуванням сили. Якщо торговельні потоки навколо Тайваню будуть фізично перервані, енергетичний шок для регіональних економік буде значно сильнішим, ніж сьогодні. Тайвань, Японія та Південна Корея можуть втратити можливість просто купити енергетичні вантажі за будь-яку ціну, оскільки ніхто не зможе їх доставити.

Крім того, зупиниться низка глобальних галузей, від електроніки до автомобілебудування. Тайванська компанія TSMC виробляє понад 90% найсучасніших мікросхем у світі. Не існує стратегічних запасів напівпровідників. Завод TSMC в Аризоні не зможе легко замінити втрачені поставки. У разі дефіциту уряд Тайваню може запровадити нормування розподілу енергії для промисловості. Або, зіткнувшись із блокадою, Тайвань може скоротити виробництво мікросхем, щоб чинити тиск на світ з метою забезпечення поповнення запасів.

Сьогодні бурхливий експорт мікросхем допомагає захистити економіки Тайваню та Південної Кореї від нинішнього шоку цін на енергоносії. У разі кризи на Тайвані під загрозою опиниться саме постачання мікросхем; не було б сенсу підтримувати роботу енергоємних заводів з виробництва чипів. Шок у постачанні напівпровідників посилить економічні та фінансові труднощі й може спровокувати паніку на фондових ринках, особливо в американському технологічному секторі, що загрожує швидким поширенням фінансової кризи по всьому світу.

Криза на Тайвані може бути тривалою. Стратегія Пекіна, як і сьогоднішня стратегія Ірану, полягатиме у спробах переконати США, що авторитарний режим зі значними власними запасами може бути витривалішим, ніж коаліція демократій із меншими запасами. Китай накопичує величезні запаси нафти, мікросхем, зерна та широкого спектру інших товарів. Мета створення “тіньової економіки-фортеці” полягає саме в тому, щоб її не довелося використовувати.

США та їхні союзники потребують власних механізмів спільного накопичення запасів, заздалегідь розгорнутої кризової логістики та постійної структури для управління економічними кризами. На створення цього знадобиться час, і такий підхід слід випробувати до настання кризи, а не імпровізувати під час неї. У разі будь-якої кризи навколо Тайваню першочерговим завданням — ще до запровадження санкцій проти Китаю чи розриву ланцюгів постачання, буде управління глобальними економічними наслідками.

Надзвичайна ситуація в Ормузькій протоці показала, як виглядає імпровізація. Криза навколо Тайваню не буде такою поблажливою, зазначає видання.

Чи ризикне Пекін завдати нищівний удар, який змінить світовий порядок на десятиліття? Аналітик Валерій Примост у статті " Чипова війна. Три глобальні шторми та битва за майбутнє " описував небезпечний сценарій розвитку подій найближчих років.

Світ