Параліч у зовнішній політиці: в ЄС сперечаються щодо радикального перегляду дипломатичного підходу — Politico

07 квітня 2026 р. 10:11

07 квітня 2026 р. 10:11

Провали європейської зовнішньої політики — від труднощів із фінансуванням для України до роздробленої реакції на війну США та Ізраїлю з Іраном, підсилюють заклики до глибокого перегляду дипломатичного підходу ЄС, пише Politico .

Нездатність ЄС приймати єдині рішення, такі як схвалення кредиту для Києва на 90 млрд євро, запровадження санкцій проти ізраїльських поселенців на Західному березі за агресивні дії та вжиття заходів проти Росії — викриває системний параліч, заявили Politico низка дипломатів, чиновників, законодавців та експертів ЄС.

На кону стоїть більше, ніж внутрішні процеси: з ескалацією на Близькому Сході, тривалою війною Росії проти України й напруженими трансатлантичними відносинами, дипломати кажуть, що ЄС ризикує опинитися на узбіччі в момент, коли геополітичні рішення приймаються швидше, ніж може впоратися система Євросоюзу.

Розчарування через глухий кут виходить назовні: дедалі більша група країн на чолі з Німеччиною та Швецією наполягають на суттєвому обмеженні або повному скасуванні національних прав вето, які дозволяють одній країні ЄС блокувати прийняття рішень.

“Ми повинні скасувати принцип одностайності в ЄС у сфері зовнішньої політики та політики безпеки до закінчення поточного законодавчого терміну, щоб мати більше можливостей для дій на міжнародній арені та стати по-справжньому зрілою організацією. Про це свідчить весь досвід, який ми набули протягом останніх тижнів у питанні надання допомоги Україні та запровадженні санкцій проти Росії”, — заявив у суботу, 4 квітня, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.

Минулого місяця прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон казав, що дискусії про запровадження голосування кваліфікованою більшістю для прийняття рішень у сфері зовнішньої політики “знову виникнуть” серед лідерів.

Поштовх з’явився на тлі того, як прем'єр Угорщини Віктор Орбан, менш ніж за тиждень до парламентських виборів 12 квітня, неодноразово блокував важливі рішення, зокрема, надання кредиту Україні, що посилило занепокоєння в інших столицях ЄС стосовно того, що результати зовнішньої політики Союзу можуть стати заручниками внутрішньої політики окремих країн. Навіть якщо Орбан втратить владу, дипломати попереджають, що основна проблема залишиться, оскільки принцип одностайності дозволяє будь-якій країні ЄС взяти на себе таку ж роль.

“У тому, як ми приймаємо рішення, є серйозні проблеми. Щомісяця виникає нова проблема, яка підкреслює цю тенденцію. Ми маємо реагувати”, — сказав Politico іспанський євродепутат Начо Санчес Амор, який входить до складу комітету з закордонних справ Європарламенту.

Інша група, до якої входять Франція, Бельгія та менші країни ЄС, що побоюються “бути придушеними”, рішуче відстоюють право вето, стверджуючи, що це є основою їхніх національних інтересів.

“На мою думку, розпочати зараз дискусію щодо правил європейської одностайності — це найкоротший шлях до того, щоб поставити її під серйозну загрозу”, — заявив журналістам у Брюсселі минулого місяця прем’єр Бельгії Барт Де Вевер.

Водночас, в усіх європейських столицях майже всі згодні з тим, що система не працює.

“Подивіться на санкції проти поселенців на Західному березі — це повна катастрофа. Їх підтримують 26 із 27 країн, навіть Німеччина “за”, але ми нічого не можемо вдіяти через одну країну”, — сказав високопоставлений чиновник ЄС, маючи на увазі плани запровадження санкцій проти ізраїльських поселенців, які заблокувала Угорщина.

Недавня інституційна напруженість посилила відчуття розбіжностей. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та головний дипломат ЄС Кая Каллас сперечалися через те, хто повинен очолювати зовнішню політику, а міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро під час зустрічі послів ЄС минулого місяця застеріг очільницю ЄК щодо необхідності дотримуватися меж своєї ролі.

Однак дипломати та урядовці зазначають, що такі суперечки за сфери впливу є лише “симптомом”, а не причиною.

“Усі розуміють, що Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) не працює так, як слід. Зараз триває дискусія, оскільки всі згодні, що система не є оптимальною… але зовнішня політика залишається національною компетенцією, і ми не повинні переходити до голосування кваліфікованою більшістю”, — зазначив дипломат ЄС із країни, яка прагне зберегти право вето.

За лаштунками дискусії вже тривають. “Неофіційні обміни думками на високому рівні” між великими країнами ЄС спрямовані на пошук можливих рішень, зокрема надання зовнішній політиці більшого значення на засіданнях комітету постійних представників та реформування EEAS для покращення процесу прийняття рішень, зазначив дипломат.

“Але у нас ще немає відповідей”, — визнав він.

Для багатьох справжня проблема полягає в одностайності.

Ще один високопоставлений дипломат ЄС вказав на показовий епізод 2022 року, коли міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто взяв участь у засіданнях Ради ЄС з питань енергетики, де рішення можуть ухвалюватися кваліфікованою більшістю.

“Він поводився як Сійярто …розмахуючи руками на всі боки”, — зазначив дипломат.

Але на відміну від зовнішньої політики, на цьому засіданні його могли “переголосувати”.

“Він був шокований. Він думав, що все ще перебуває на засіданні Ради ЄС із питань закордонних справ”, — додав дипломат, зазначивши, що у вересні, коли відновилися засідання Ради з питань енергетики, глава МЗС Угорщини вже поводився “дружньо”.

Оскільки французький президент Еммануель Макрон і німецький канцлер Фрідріх Мерц досі не можуть дійти згоди щодо цього питання, аналітичні центри та політичні партії намагаються сформувати перебіг дебатів.

Правоцентристська Європейська народна партія висунула пропозиції щодо реформування архітектури зовнішньої політики ЄС, закликавши замінити главу зовнішньої політики ЄС на “міністра закордонних справ ЄС, який буде віцепрезидентом Європейської комісії”, а також створити Раду безпеки, до якої також увійдуть такі партнери ЄС, як Велика Британія, Норвегія та Ісландія.

Старший науковий співробітник Фонду Карнегі Стефан Лене виступив за подібні структурні зміни, зокрема за включення Європейської служби зовнішніх справ до складу ЄК та створення Ради безпеки ЄС для більш оперативного реагування на нові загрози.

“Багато хто розуміє, що наші структури зовнішньої політики не функціонують належним чином. Виклики у сфері зовнішньої політики та безпеки кардинально відрізняються від тих, що були раніше. І відсутність інновацій у цій сфері, м’яко кажучи, дивна”, — сказав Лене.

Ідея інтеграції Європейської служби зовнішніх справ до складу Європейської комісії має певну підтримку, зокрема в офісі глави ЄК, додав він. Не всі, однак, переконані в необхідності такого кроку.

“Гадаю, Комісії це дуже сподобалося б”, — зазначив один із дипломатів щодо включення EEAS до складу виконавчого органу ЄС, тоді як високопоставлений чиновник зовнішньополітичної служби відкинув цю ідею.

На думку Санчеса Амора, проблема не стільки в структурах, скільки в політичній волі.

“Ми повинні використати той факт, що в процесі прийняття рішень існує так багато проблем, щоб серйозно подумати над цим: давайте зберемо Раду, Парламент, Комісію та головного дипломата, щоб обговорити це”, — сказав він.

Інші стверджують, що діагноз простіший.

“Основна проблема не змінилася, основна проблема зовнішньої політики — це одностайність. Можна створити тисячу інституцій. Доки існує одностайність, це ніколи не працюватиме належним чином”, — сказав ще один високопоставлений дипломат ЄС.

Світ входить у фазу, де жоден центр сили не має повного контролю, а стара система правил уже не працює.  Економічні союзи дробляться, безпекові гарантії переглядаються, технології стають зброєю. У статті “ Світ у точці нестійкої рівноваги ” доктор економічних наук Андрій Длігач пояснював, чому нинішній стан — не пауза, а нова норма, і яке вікно можливостей відчиняється для України в цій конфігурації.

Світ