Мелоні дистанціюється від Трампа: що сталося

09 квітня 2026 р. 21:30

09 квітня 2026 р. 21:30

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні під час виступу в парламенті у четвер дистанціювалася від президента США Дональда Трампа, намагаючись втримати свою посаду після болючої поразки на референдумі минулого місяця, пише Politico.

«Захід стоїть на двох опорах: європейській та американській. Якщо вони рухаються в різних напрямках, це загрожує паралічем» , — заявила Мелоні, додавши, що й надалі «вірить у необхідність працювати задля збереження єдності Заходу».

Виступ відбувся після того, як уряд програв референдум щодо судової реформи — його багато хто розглядав як вотум довіри самій Мелоні. Її союзники пояснюють поразку зростанням цін на енергоносії через війну з Іраном, а також її близькістю до Трампа, який дедалі більше сприймається як токсична фігура навіть серед правих.

Правоцентристська прем’єрка вперше з моменту переобрання Трампа у 2024 році публічно наголосила на розбіжностях із американським лідером.

«Як це буває між союзниками, ми маємо чітко говорити і тоді, коли не погоджуємося», — сказала Мелоні у парламенті.

Вона навела приклади, коли її уряд, за її словами, не погоджувався з Білим домом: від митної політики, «яку ми неодноразово називали хибним рішенням», до захисту «честі наших військових в Афганістані, яких назвали непотрібними», а також підтримки територіальної цілісності Гренландії разом із європейськими союзниками.

Італійська лідерка також охарактеризувала війну з Іраном як військову операцію, з якою Італія не погоджувалася і в якій не брала участі… «що особливо чітко проявилося у випадку з Сігонеллою». Йдеться — вперше публічно — про рішення Італії відмовити у дозволі американському військовому літаку приземлитися на авіабазі Сігонелла на Сицилії перед вильотом на Близький Схід.

Заяви Мелоні у четвер стали очевидним поворотом у риториці щодо союзу з Трампом — який має низьку популярність в Італії — порівняно з більш м’якою позицією на початку року.

Раніше Мелоні називала мита Трампа проти європейських країн, які відправляли війська до Гренландії, «помилкою», але водночас пояснювала їх «непорозумінням». Вона також підтримувала ідею висунення Трампа на Нобелівську премію миру.

Втім, стрімке зростання цін на енергоносії, пов’язане з конфліктом на Близькому Сході, стає серйозною політичною проблемою.

Згідно з оприлюдненим у п’ятницю звітом Банку Італії, прогноз економічного зростання було знижено через «винятково високий рівень невизначеності». Це означає, що вплив війни з Іраном на енергетичний ринок і економіку Італії може призвести до рецесії.

Ці обставини ускладнюють можливості уряду Мелоні знайти ресурси для фінального передвиборчого бюджету наступного року та забезпечити додаткову фінансову підтримку виборців.

На цьому тлі вона знову порушила пропозицію, яку вже озвучували її міністри і яку раніше відхилила Єврокомісія, — тимчасово призупинити дію Пакту стабільності та зростання, якщо конфлікт триватиме.

У середу віцепрем’єр Італії Маттео Сальвіні заявив, що призупинення пакту є «пріоритетом» уряду, і порівняв бюджетні правила ЄС із «гамівною сорочкою».

Європейські чиновники також почали сигналізувати про готовність розглянути цю ідею. Єврокомісар від Франції Стефан Сежурне зазначив, що ЄС не виключає більшої гнучкості в умовах кризи.

Іранська криза підняла ціни на газ удвічі і заскочила Європу з рекордно порожніми газовими сховищами. Але поки ЄС використовує шок як стимул для системної перебудови енергетики, Україна продовжує латати дірки і ризикує ввійти в наступну зиму з мінімумом запасів.

Аналітикиня Ukraine Facility Platform Марія Цатурян у статті «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна» пояснює, як Україні перестати бути реципієнтом допомоги там, де вона могла б стати партнером.

Світ