Європа наростила імпорт російського СПГ на тлі кризи на Близькому Сході

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Європа наростила імпорт російського СПГ на тлі кризи на Близькому Сході — Financial Times

10 квітня 2026 р. 18:02

10 квітня 2026 р. 18:02

У першому кварталі цього року Європа збільшила імпорт російського скрапленого природного газу на тлі конфлікту на Близькому Сході. Про збільшення постачань СПГ з Росії повідомляє 10 квітня газета Financial Times .

Як свідчать дані енергетичної дослідницької групи Kpler, у першому кварталі імпорт з проекту «Ямал СПГ» зріс на 17 % — до 5 млн тонн порівняно з аналогічним періодом 2025 року. З них 1,8 млн тонн були імпортовані у березні. Це, як повідомляє екологічна некомерційна організація Urgewald, призвело до того, що країни-члени ЄС витратили приблизно 2,88 млрд євро на газ.

Ці висновки з’явилися на тлі вичерпання поставок катарського СПГ через пошкодження енергетичної інфраструктури на Близькому Сході та встановлення Іраном контролю над водним шляхом у протоці Ормуз. Вони свідчать про те, що проєкт «Ямал» отримав вигоду від стрибка цін на газ, пов’язаного з кризою на Близькому Сході.

Однак, незважаючи на удар по світових постачаннях, Брюссель не виявляє особливого бажання переглядати заплановану заборону на імпорт російського СПГ, яка має набути чинності в січні 2027 року. Заборона на імпорт за короткостроковими контрактами вже набула чинності. Але й зупиняти постачання також не збирається.

На «Ямал» припадає переважна більшість імпорту російського СПГ до ЄС. У перші три місяці року блок прийняв 69 — або 97 відсотків — із 71 вантажу з «Ямалу», причому 25 із них надійшли в березні, що більше, ніж у січні та лютому. Для порівняння: за той самий період 2025 року на ЄС припадало 87% із 68 вантажів. Решта вантажів була спрямована до Азії.

Зниження обсягів постачань до Азії цього року частково зумовлене забороною ЄС, яка набула чинності минулого року та забороняє перекачування російського СПГ між суднами. Вона також забороняє суднам швартуватися в портах ЄС перед тим, як доставляти вантажі до країн, що не входять до ЄС. Попит Азії на російський СПГ також був відносно низьким ще до іранської кризи.

Однак 5 млн тонн природного газу, поставлених до Європи за перші три місяці, свідчать про те, що «європейські покупці не мають наміру припиняти закупівлю російського СПГ».

Нагадаємо, Іранська криза заскочила Євросоюз у найгіршій енергетичній позиції за останні три роки: газові сховища рекордно порожні, LNG-ринок дефіцитний, ціни на газ за місяць злетіли вдвічі, а нафта Brent подорожчала більш як наполовину. В Україні ситуація ще гірша — дефіцит енергії вже став структурною характеристикою енергосистеми. Цього року доведеться одночасно шукати рішення щодо внутрішнього відновлення і конкурувати за дорогі енергоносії на зовнішніх ринках. Виграє той, хто правильно використає найцінніший ресурс — 7–8 місяців, що залишилися до зими. Читайте у статті Марії Цатурян "Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна" .