Європа готує повоєнний план розблокування Ормузької протоки — без участі США

15 квітня 2026 р. 01:04

15 квітня 2026 р. 01:04

Європейські країни працюють над створенням широкої міжнародної коаліції, яка допоможе відновити судноплавство через Ормузьку протоку — зокрема шляхом відправлення тральщиків та інших військових кораблів. Водночас реалізація плану можлива лише після завершення війни і, ймовірно, без участі США, пише The Wall Street Journal.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив у вівторок, що йдеться про міжнародну оборонну місію без участі «сторін конфлікту» — тобто США, Ізраїлю та Ірану. Європейські дипломати також зазначають, що кораблі не підпорядковуватимуться американському командуванню.

Головна мета — переконати судноплавні компанії знову користуватися протокою після завершення бойових дій, хоча, за словами чиновників, це може статися ще не скоро.

До плану, ймовірно, приєднається Німеччина, яка раніше обережно ставилася навіть до обговорення військової участі. За словами німецького високопосадовця, Берлін може оголосити про свою позицію вже найближчими днями.

Участь Німеччини може суттєво посилити місію: країна має значні фінансові ресурси і ключові військові можливості для таких операцій.

У п’ятницю Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проведуть онлайн-зустріч із представниками кількох десятків країн, щоб обговорити майбутню місію. США участі не братимуть. Китай і Індію запросили, але їхня участь поки не підтверджена.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро наголосив, що місія може бути розгорнута лише після завершення бойових дій і відновлення стабільності. Також передбачається координація з країнами регіону, зокрема Іраном і Оманом — що означає: без згоди Тегерана операція малоймовірна.

Водночас між європейцями залишаються розбіжності. Франція вважає, що участь США зробить місію менш прийнятною для Ірану. Британія ж побоюється, що виключення Вашингтона може роздратувати президента Дональда Трампа і обмежити масштаб операції.

Ці суперечки відображають погіршення трансатлантичних відносин — на тлі мит, скорочення підтримки України та заяв Трампа про Гренландію. Напруга ще більше зросла через війну з Іраном, яку більшість європейських лідерів вважає незаконною і економічно небезпечною.

Трамп протягом кількох тижнів закликав Європу направити військові кораблі до Перської затоки для силового відкриття протоки. Європейці відмовилися. Макрон назвав такий варіант «нереалістичним», надто тривалим і небезпечним для суден.

Крім того, європейські лідери побоюються втягнення у війну, яка є непопулярною серед їхніх громадян.

Наразі США закликають Європу підтримати морську блокаду іранських портів , щоб змусити Тегеран відкрити протоку. Європейські країни відмовляються і наполягають: їхня мета — відновити рух суден, а не обмежувати його.

Трамп уже розкритикував Європу за пасивність і навіть заявив, що переглядає участь США в НАТО.

Що передбачає план

Він має три основні етапи:

• забезпечити вихід сотень суден, які зараз заблоковані у протоці,
• провести масштабне розмінування — Іран замінував частину акваторії,
• організувати постійний супровід і патрулювання для безпеки судноплавства.

Європа має значні можливості для розмінування — понад 150 спеціалізованих кораблів, що більше, ніж у США. Водночас цей процес є складним і тривалим.

У фінальній фазі передбачено супровід суден фрегатами і есмінцями, а також постійне спостереження, щоб переконати компанії у безпечності маршруту.

Експерти зазначають, що навіть після перемир’я військова присутність Заходу залишатиметься критично важливою для відновлення судноплавства.

План частково базується на досвіді місії ЄС Aspides у Червоному морі, де європейські країни вже забезпечували супровід суден і захист від атак.

Водночас для участі Німеччини знадобиться парламентське схвалення і міжнародний мандат — наприклад, рішення Ради Безпеки ООН або розширення місії ЄС.

Світ