Кремль побоюється: аналітик відповів, яка загроза для влади може з'явитись у Росії

17 квітня 2026 р. 23:14

17 квітня 2026 р. 23:14

• У Росії дозволили обережну публічну критику через обмеження інтернету на фоні погіршення економічної ситуації.
• Кремль боїться бунтів, тому дає суспільству контрольовано "випустити пар", що є небезпечним для путінської влади.

У Росії почали дозволяти обережну публічну критику через обмеження інтернету, хоча ще недавно за значно менші прояви невдоволення жорстко карали. Це відбувається в момент, коли в країні погіршується економічна ситуація, зростає інфляція, а сам інтернет для росіян став однією з небагатьох звичних зручностей.

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу пояснив, що Кремль боїться бунтів і тому дає суспільству контрольовано "випустити пар". Водночас, за його словами, саме історія з інтернетом показала одну небезпечну для путінської влади річ.

Дивіться також За участі Трампа та Ердогана: Зеленський готовий зустрітись із Путіним у Туреччині, – МЗС

Кремль боїться бунтів через інтернет і падіння доходів

У Росії справді накопичилося напруження, і в Кремлі це бачать. Обмеження інтернету вдарило по тому, до чого росіяни звикли в побуті, бо саме онлайн вони отримували багато послуг і закривали щоденні потреби.

До слова! Володимир Путін визнав спад російського ВВП на 1,8% за перші два місяці 2026 року. У Росії найбільше просіли обробна промисловість і будівництво, у регіонах вичерпуються резерви на виплати та вербування контрактників, а на бізнес дедалі сильніше тиснуть вимогами фінансувати війну.

Це збіглося з погіршенням економічної ситуації: доходи просідають, інфляція зростає, а росіяни вже менше ходять у супермаркети й торгові центри. Клочок звернув увагу, що навіть російська статистика фіксує падіння таких походів на 2%.

Ситуація напружена. На Росії бояться бунтів. Вони можуть бути голодні бунти і інші,
– зауважив Клочок.

Додатковим подразником став сам інтернет. Невдоволення через його обмеження почали публічно показувати навіть ті, хто відкрито підтримує війну проти України. Він навів приклад Івана Охлобистіна, який є публічно лояльним до режиму, але теж почав критикувати Путіна через цю тему. Саме тому нинішню хвилю невдоволення аналітик вважає не стихійною, а керованою: людям дають трохи випустити пар, щоб не доводити ситуацію до реального вибуху.

Історія з інтернетом також виявилася неприємною для Путіна. Втім, вона контрольована,
– наголосив аналітик.

У Кремлі, за його оцінкою, добре пам'ятають, як суспільство реагувало на мобілізацію восени 2022 року і на початок повномасштабного вторгнення, коли в кількох великих містах Росії спалахнули протести. Тепер влада намагається не допустити такого сценарію, але від самої ідеї жорсткого контролю над інформацією не відмовляється.

Путін іде до інформаційної диктатури

Попри кероване невдоволення, від обмеження інтернету в Кремлі відмовлятися не збираються. Навпаки, Росія послідовно рухається до моделі, де влада контролює не лише вулицю, а й те, що люди бачать і читають онлайн. Клочок звернув увагу, що в бюджеті 2026 року суттєво збільшили витрати на інформаційну політику як усередині Росії, так і за кордоном. Це показує, що ставка й далі робиться на пропаганду, контроль і жорстке регулювання інтернету.

Наміри Путіна і Кремля встановити інформаційну диктатуру нікуди не поділися,
– наголосив Клочок.

За його словами, Росія йде до моделі, схожої на Північну Корею чи Китай, де інтернет формально є, але доступ до інформації вже давно обмежений. Усе це регулює Роскомнадзор, а влада дедалі уважніше стежить за тим, які платформи і канали комунікації можуть стати місцем для швидкого невдоволення. Тому тема Телеграму й загалом вільного доступу до мережі для Кремля залишається настільки чутливою.

Я не очікую якогось зараз вибуху соціального, але це дійсно є сьогодні загрозою для існування путінського режиму,
– зауважив аналітик.

Тому Путін, за його оцінкою, намагатиметься не послаблювати, а лише точково підкручувати ці обмеження. Для Кремля це вже питання не просто цензури, а власного виживання.

Що відомо про проблеми Росії та сценарії Кремля?

• Санкції продовжують бити по російській економіці: з 2022 до 2025 року Москва, за підрахунками, витратила близько 130 мільярдів доларів на закупівлю підсанкційних товарів. До 2030 року втрати у зовнішній торгівлі та енергетиці можуть сягнути сотень мільярдів, а в ЄС уже попереджають, що Росія наближається до фінансової кризи.

• Серед сценаріїв, які розглядає Кремль, називають продовження війни щонайменше до 2028 року, поступовий дрейф до припинення вогню і заморожування фронту або поєднання війни проти України з гібридним тиском на НАТО. Окремо також звучать оцінки, що наприкінці квітня – на початку травня Росія може спробувати активізувати нову наступальну кампанію.

• У Держдумі в першому читанні підтримали законопроєкт, який дозволяє відправляти війська за кордон під приводом "захисту прав громадян Росії". Цю ініціативу розглядають як елемент гібридного тиску і спробу залякати країни Балтії та скандинавські держави.

Санкції продовжують бити по російській економіці: з 2022 до 2025 року Москва, за підрахунками, витратила близько 130 мільярдів доларів на закупівлю підсанкційних товарів. До 2030 року втрати у зовнішній торгівлі та енергетиці можуть сягнути сотень мільярдів, а в ЄС уже попереджають, що Росія наближається до фінансової кризи.

Серед сценаріїв, які розглядає Кремль, називають продовження війни щонайменше до 2028 року, поступовий дрейф до припинення вогню і заморожування фронту або поєднання війни проти України з гібридним тиском на НАТО. Окремо також звучать оцінки, що наприкінці квітня – на початку травня Росія може спробувати активізувати нову наступальну кампанію.

У Держдумі в першому читанні підтримали законопроєкт, який дозволяє відправляти війська за кордон під приводом "захисту прав громадян Росії". Цю ініціативу розглядають як елемент гібридного тиску і спробу залякати країни Балтії та скандинавські держави.

Світ