Поспіх та глухий кут: ЗМІ розповіли, чому союзники США бояться наслідків «швидкої» рамкової угоди з Іраном

20 квітня 2026 р. 09:44

20 квітня 2026 р. 09:44

Європейські союзники висловлюють побоювання, що американська команда перемовників без достатнього досвіду може наполягати на швидкій рамковій угоді з Іраном , яка орієнтована на гучний політичний ефект, але не розв'яже глибокі проблеми. Як зазначають дипломати, які працювали з Тегераном, Вашингтон, прагнучи показати дипломатичний успіх для президента Дональда Трампа, може погодитися на спрощену угоду щодо ядерної програми Ірану та санкцій, після чого складні технічні переговори триватимуть ще довгий час, інформує Reuters.

«Проблема не в тому, що домовленості не буде, а в тому, що може з’явитися слабка початкова угода, яка потім створить багато труднощів у майбутньому», — сказав високопоставлений європейський дипломат.

Тим часом у Білому домі не погодилися з критикою у відповідь на запитання Reuters про підхід до переговорів, склад команди, цілі та можливі ризики швидкої домовленості. Речниця Анна Келлі заявила, що Трамп уже не раз укладав вигідні для США угоди та прийматиме лише ті домовленості, які будуть на користь Сполучених Штатів і поставлять їхні інтереси на перше місце.

Дипломати з Франції, Великої Британії та Німеччини, які ще у 2003 році долучилися до переговорів з Іраном, зараз заявляють, що їхня роль у процесі значно зменшилася і вони фактично опинилися осторонь. Вони нагадують, що у 2013–2015 роках разом зі США брали участь у домовленості, відомій як Спільний всеосяжний план дій, яка передбачала обмеження ядерної програми Ірану в обмін на послаблення санкцій.

Своєю чергою, у 2018 році під час першого президентського терміну Трамп вийшов із цієї домовленості, яку вважали одним із головних досягнень зовнішньої політики колишнього президента США Барака Обами, і різко розкритикував її як «вкрай несправедливу та однобічну».

Після приблизно 40 днів авіаударів американські та іранські перемовники на початку місяця почали новий раунд в Ісламабаді, знову повернувшись до ідеї компромісу, де ядерні обмеження можуть обмінюватися на послаблення економічних санкцій. Дипломати зазначають, що глибока взаємна недовіра та різні підходи до переговорів підвищують ризик появи слабкої попередньої угоди, яку сторонам буде складно підтримувати в політичному плані.

«На це пішло 12 років і велика технічна робота. Хтось справді вважає, що це можна зробити за 21 годину?», — сказала Федеріка Могеріні, яка керувала переговорами у 2013–2015 роках.

Дипломати вважають, що укладення базової угоди, яка поєднує ядерні та економічні питання, є можливим. Однак вони підкреслюють, що саме ядерна частина залишається найбільш спірною.

Зокрема, другий європейський дипломат зазначив, що американська сторона розраховує погодити кілька пунктів у короткому документі й завершити процес, але в ядерному питанні кожен окремий пункт може спричиняти нові суперечки.

Як пише видання, переговори зосереджені на запасах Ірану приблизно 440 кілограмів урану, збагаченого до 60%, який у разі подальшого збагачення може бути використаний для створення кількох одиниць ядерної зброї. Як основний варіант розглядають зниження рівня збагачення всередині Ірану під контролем Міжнародного агентства з атомної енергії. Інший можливий підхід передбачає, що частину цього матеріалу можуть вивезти за межі країни.

Дипломати зазначили, що серед можливих країн для вивезення матеріалу розглядають Туреччину та Францію. Водночас передача його до США може бути політично неприйнятною для Ірану, а варіант із Росією не влаштовує Вашингтон.

Проте навіть ці сценарії потребуватимуть довгих переговорів щодо вилучення матеріалу, який може бути частково прихований під завалами після авіаударів, перевірки його обсягів і організації безпечного транспортування.

«Те, що відбувається зараз, — це лише початок процесу. Саме тому угода 2015 року налічувала 160 сторінок», — сказав західний дипломат, який раніше брав участь у ядерних переговорах.

Жерар Аро, який у 2006–2009 роках був головним перемовником від Франції, зазначив, що переговори з Іраном є дуже уважними до деталей, і кожне слово в них має значення. Він також підкреслив, що такі процеси не можна пришвидшувати.

«Американській команді бракує досвіду та глибоких знань у цій сфері. У переговорах 2015 року брали участь близько 200 дипломатів, фінансових і ядерних експертів. Ми працювали над цим питанням протягом 20 років», — зауважив один із європейських чиновників.

Іран протягом кількох років вивчав досвід України у війні з Росією, особливо у використанні дронів. Він зосереджувався на розвитку засобів кіберборотьби та плануванні модернізації своїх збройних сил на майбутнє.

Зокрема, керівник іранського військового училища Хоссейн Дадванд у своїй статті, опублікованій два роки тому на основі аналізу війни в Україні, закликав владу більше інвестувати в дрони, розвивати швидкі та мобільні підрозділи, а також оновлювати підходи до підготовки та ведення бойових дій. Він також пропонував розглянути використання штучного інтелекту у військових системах.

Світ