ЄСПЛ залишається єдиним міжнародним судовим органом, який притягує РФ до відповідальності - голова суду

21 квітня 2026 р. 21:48

21 квітня 2026 р. 21:48

Як передає Укрінформ, на цьому наголосив голова ЄСПЛ Матіас Гійомар в інтерв'ю Українському радіо .

Він наголосив на історичному рішенні, яке Суд ухвалив у 2022 році, одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, — зберегти свою юрисдикцію щодо справ проти Росії , які перебували на розгляді.

"Це надзвичайно важливо. І це не лише символічне рішення, а й рішення з практичними наслідками. На той момент у Суді перебувало приблизно 16-17 тисяч справ проти Росії. І починаючи з 2022 року і до сьогодні, з огляду на часову юрисдикцію, яка поширюється до вересня 2022 року, було подано ще близько 10 тисяч нових заяв проти Росії. Це дуже важливе рішення Суду — забезпечити правосуддя для всіх тих, хто стверджує, що став жертвою порушень своїх прав людини з боку Росії", - підкреслив Гійомар.

За його словами, саме в цьому контексті в липні 2025 року було ухвалено рішення Великої палати у міждержавній справі "Україна і Нідерланди проти Росії". Воно є показовими щодо впливу рішення про збереження юрисдикції Суду.

"Сьогодні Суд залишається єдиним міжнародним судовим органом, який притягує Росію до відповідальності за ці дії", - сказав голова ЄСПЛ.

Він зазначив, що рішення Суду — це історичний запис, акт про встановлення відповідальності і послання майбутнім поколінням про те, що людську гідність неможливо знищити, а правду — заглушити. Наступний етап — це надання жертвам конкретної компенсації.

"У цьому контексті важливу роль відіграють додаткові механізми в межах Ради Європи. Окрім справедливої сатисфакції, яку має присудити Суд, я хотів би відзначити Реєстр збитків, який збирає відповідні вимоги, а також майбутню міжнародну компенсаційну комісію, яка безпосередньо займатиметься фінансовими виплатами. Ці механізми є взаємодоповнюючими. Не заглиблюючись в усі юридичні деталі, важливо бачити загальну картину: Рада Європи працює над тим, щоб надати українцям не лише символічну, а реальну, практичну відповідь на їхні законні очікування щодо відшкодування шкоди", - підкреслив Гійомар.

Суддя Європейського суду Микола Гнатовський додав, що загалом на розгляді ЄСПЛ нині є приблизно 6 тисяч індивідуальних скарг проти РФ, і по них вже почали з'являтися перші рішення по суті.

"Сьогодні на розгляді ЄСПЛ приблизно 6 тисяч таких індивідуальних скарг проти РФ. Перші рішення по суті таких скарг почали з'являтися цього року. Вони вже винесені на підставі рішень, які були в міждержавних справах. Звісно, індивідуально заявники мають теж показати, що вони постраждали від відповідних порушень. Це справи, які стосуються порушень прав людини на початкових етапах окупації Автономної Республіки Крим. Решта справ, як кажуть у нас у суді, комунікуються. Тобто суд їх приймає і повідомляє державі, проти якої подано скаргу, в даному випадку РФ, про те, що скарга є, і дає їй можливість відповісти на цю скаргу. Ці справи стосуються теж всього спектру прав людини. Дуже багато порушень, про які стверджується, щодо права на життя, права на свободу, особисту недоторканність. Але також дуже багато справ, які стосуються власності. І далі, по суті, за всім спектром прав людини, які тільки є в Конвенції і в Протоколах до неї", - підкреслив він.

За його словами, оскільки Російська Федерація не співробітничає наразі з ЄСПЛ, Суд дає їй достатньо короткий час для того, щоб показати, чи вона збирається взагалі відповідати.

"Якщо не збирається і протягом короткого часу жодного прояву бажання співпрацювати немає, то Суд достатньо оперативно переходить до розгляду таких справ. Оскільки їх дійсно багато, це має зайняти ще, я б сказав, кілька років. Але подивимося. Все залежить від відповідних судових формацій, які будуть розглядати такі справи", - сказав Гнатовський.

Водночас Гійомар наголосив, що існує потреба у взаємодії синергії між Європейським судом з прав людини та майбутнім спеціальним трибуналом.

"Як ви зазначили, ЄСПЛ не є кримінальним трибуналом і не може визначати, чи були вчинені воєнні злочини або злочин агресії. Його завдання — встановити, чи порушила держава, у нашому випадку Росія, права людини та основоположні свободи, гарантовані Конвенцією. Саме тому майбутній спеціальний трибунал, який матиме юрисдикцію щодо фізичних осіб і притягуватиме їх до відповідальності за рішення розпочати агресивну війну, є окремим і водночас взаємодоповнюючим судовим органом. Ця синергія є надзвичайно важливою для забезпечення ефективної відповідальності Росії", - заявив він.

Як повідомляв Укрінформ, ЄСПЛ планує завершити розгляд міждержавних справ Україна-Росія до кінця 2028 року .

Фото: ECHR-CEDH Council of Europe

Світ