Без вето Орбана: Україна і Молдова наближаються до ЄС

23 квітня 2026 р. 23:24

23 квітня 2026 р. 23:24

Україна та Молдова зможуть просунутися вперед у процесі вступу до Європейського Союзу після поразки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на виборах. Це може покласти край чотирирічному глухому куту щодо їхніх заявок, пише Politico.

Країни отримали статус кандидатів ще у 2022 році, однак їхній шлях до членства затримувався через блокування з боку Орбана, який ветував початок переговорних кластерів — груп реформ і зобов’язань, які мають виконати кандидати перед вступом.

За словами чотирьох дипломатів і посадовців ЄС, знайомих із переговорами, ці обговорення можуть розпочатися вже найближчим часом.

Після того як ЄС вдалося розблокувати кредит для України на 90 мільярдів євро, «настав час рухатися вперед» до наступного етапу — вступу до ЄС, заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта перед самітом лідерів ЄС на Кіпрі після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

Перший юридичний крок — відкриття першого переговорного кластера — роками блокувався Угорщиною, але тепер може зрушити з місця після зміни влади в Будапешті.

Україна очікує відкриття кластерів «найближчими тижнями», заявив віцепрем’єр-міністр Тарас Качка у коментарі виданню.

Він також назвав орієнтиром засідання міністрів у європейських справах 26 травня як можливу дату відкриття першого кластера. Однак для офіційного старту потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС — і саме Угорщина досі блокувала процес.

Орбан передасть владу наступного місяця опозиційному лідеру Петеру Мадяру, який заявив, що не підтримує «прискорений вступ» України, однак не перешкоджатиме стандартній процедурі .

Такий процес зазвичай триває роками і потребує глибоких реформ. Останнє розширення ЄС відбулося у 2013 році, коли членом стала Хорватія.

«Будапешт прийматиме країни, які готові до вступу, а не змушуватиме їх чекати, адже це не в інтересах європейців», — заявив Мадяр.

До саміту ЄС у червні, за словами Качки, Україна може відкрити всі активні переговорні кластери. Єврокомісарка з розширення Марта Кос також говорила про червень як орієнтир принаймні для першого кластера.

Під час саміту в кіпрському Айя-Напі Зеленський, Кошта та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликали «без зволікань відкрити переговорні кластери».

Раніше ЄС висловлював занепокоєння щодо боротьби з корупцією в Україні, а частина українських депутатів виступала проти окремих вимог Брюсселя. Качка наголосив, що це нормальний демократичний процес, і реформи верховенства права тривають.

Попри оптимізм, процес залишатиметься складним. Деякі країни ЄС уже виступають проти ідеї прискореного вступу з геополітичних міркувань, побоюючись, що майбутні уряди можуть відступити від демократичних принципів.

Водночас ширша дискусія про зміну процедури вступу або часткове членство поки що не просунулася.

«З нинішнім угорським урядом ми змогли просунутися щодо кредиту на 90 мільярдів євро, а з новим урядом просуватимемося і щодо вступу», — сказала Кос.

Коментуючи ідею «символічного членства», яку нібито розглядають Франція та Німеччина, Качка відкинув її.

«Єдиний варіант, який ми розглядаємо, — це повноцінне класичне членство в ЄС відповідно до чинної методології», — наголосив він.

За його словами, Україна може завершити більшість етапів до кінця 2027 року.

«2027 рік — цілком реалістичний для закриття більшості переговорних глав і навіть початку підготовки договору про вступ», — сказав він.

«Україна захищає не лише себе, а й Європу. І це не символічно — люди справді гинуть… Ми захищаємо спільні європейські цінності. Я вважаю, що ми заслуговуємо на повноправне членство в ЄС», — заявив Зеленський.

Молдова також затримується у процесі вступу через прив’язку до заявки України. Представник Молдови підтвердив, що країна очікує прогресу вже найближчими тижнями, наголосивши на важливості рішень до літа.

«Європа довела, що здатна підтримувати Україну не лише в минулому, а й у майбутньому. І ми продовжимо це робити — стільки, скільки буде потрібно, і за будь-яку ціну», — сказав Кошта.

Орбан так довго був головним антигероєм європейської підтримки України, що за його тінню майже не видно інших. Але якщо придивитися, то картина стає значно похмурішою. Юлія Самаєва у статті “Проблемні. Кого ми побачимо, коли тінь Орбана зблякне” розповідала, які країни ЄС гальмують допомогу Україні, чим керуються та чому ці ризики нікуди не зникнуть найближчим часом.

Світ