NYT: Зеленський втратив 80% своїх ілюзій

26 квітня 2026 р. 01:17

26 квітня 2026 р. 01:17

Європа готується до тривалішої війни в Україні, адже дедалі менше вірить у можливість врегулювання шляхом переговорів між Москвою та Києвом, йдеться у матеріалі The New York Times.

Це означає, що Україна значною мірою залишається сам на сам у війні на виснаження проти Росії, без чіткої стратегії завершення, кажуть посадовці та аналітики.

Ні Україна, ні Росія не мають очевидного шляху до перемоги, і майже ніхто не очікує, що угода можлива без активної участі Сполучених Штатів та без тиску на Росію — тиску, який президент США Дональд Трамп застосовує неохоче.

Водночас іншого посередника, який мав би достатній вплив на обидві сторони, щоб змусити їх сісти за стіл переговорів, немає.

Через п’ятнадцять місяців після того, як Трамп пообіцяв завершити війну за один день , ситуація фактично повернулася до тієї ж точки, з якої починалися переговори, вважає аналітик Джеймс Шерр.

За його словами, європейці дедалі більше усвідомлюють, що інтереси України та Росії є несумісними, і що єдиний реалістичний курс — це підтримка України з метою не допустити перемоги Росії ані у військовому, ані у політичному вимірі.

Президент України Володимир Зеленський, за словами Шерра, втратив 80% своїх ілюзій щодо підтримки з боку Трампа і тепер інакше оцінює позицію Сполучених Штатів.

Українці вважають, що утримують позиції на полі бою і що будь-яке завершення війни, якщо воно взагалі станеться, визначатиметься саме там.

Попри це, неформальні контакти між Києвом і Вашингтоном тривають. Україна наполягає на тристоронніх переговорах із США та Росією, але Москва їх відкидає.

Українська сторона навіть пропонувала назвати частину Донбасу «Donnyland» — у спробі апелювати до Трампа, але серйозні переговори наразі фактично зупинилися, кажуть посадовці.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Росія ніколи не сприймала переговори серйозно і що саме тому підтримка України є критично важливою.

Рішення Європейського Союзу надати Україні 90 мільярдів євро безвідсоткового кредиту стало потужним сигналом підтримки на тлі зниження активності США та посилення російських атак на цивільну інфраструктуру.

Європа також ухвалила 20-й пакет санкцій проти Росії, зокрема щодо енергетики та «тіньового флоту». Водночас у ЄС уже працюють над 21-м пакетом.

Європейці сподіваються, що Владімір Путін зрештою погодиться зафіксувати здобутки і перейти до переговорів, але визнають: він хоче домовлятися з Вашингтоном, а не з Брюсселем.

Тому Європа зацікавлена у поверненні США до активної ролі — але з тиском не лише на Україну, а й на Росію.

Аналітики зазначають, що Україна має ресурси воювати далі і не потребує угоди «за будь-яку ціну» вже цього року. Ситуація на фронті може змінюватися, але Росія, за оцінками, зазнає великих втрат за незначні територіальні здобутки.

Водночас економічний тиск на Москву частково послабився через зростання цін на енергоносії. У результаті жодна зі сторін не відчуває критичної потреби негайно завершувати війну.

Україна досягла певних успіхів у пошкодженні російської нафтової інфраструктури , однак, як визнають у Європі, чіткої стратегії перемоги досі немає.

Ідея полягала в тому, щоб створити достатній тиск на Росію — але Україна не отримала для цього достатньо ресурсів. Зараз головна мета — «утримати Україну в грі», поки щось не зміниться в Росії.

Володимир Зеленський тим часом шукає нових партнерів, розвиває співпрацю з країнами Перської затоки, Британією та Німеччиною.

Він також критикував рішення Трампа послабити санкції проти російської нафти, заявивши, що Росія знову «переграла» США. Окремо він висловив невдоволення тим, що американські переговорники відвідують Москву, але не Київ.

ЄС визнає, що через свою підтримку України він не може виступати нейтральним посередником. Хоча Франція намагалася відновити контакти з Росією, ці спроби не дали результату.

Станом на зараз Україна має нові фінансові ресурси, Росія не досягла своїх цілей, а США втрачають інтерес до конфлікту.

І тому війна триває — а перспектива перемир’я чи мирної угоди залишається далекою.

Світ