Узбекистан на прицілі ЄС? Чому Ташкент ризикує стати "санкційним ізгоєм"

27 квітня 2026 р. 20:10

27 квітня 2026 р. 20:10

Ще у 2025 році європейські чиновники розглядали можливість запровадження обмежень проти російсько-узбецького банку

Євросоюз продовжує формування "санкційного кільця" довкола Центральної Азії за допомогу Росії. До нього, зокрема, може потрапити Узбекистан, який за час повномасштабної війни в Україні суттєво наростив зв’язки з країною-агресоркою.

Про це на своїй сторінці у Facebook пише політолог Тарас Загородній. На його думку, Ташкент є впевненим кандидатом на санкції від ЄС.

"Від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України економіка країни з 2022 року зростає темпами близько 6–7% на рік, а ВВП перевищив 115 млрд доларів. Президент Шавкат Мірзійоєв позиціонує це як результат реформ, лібералізації та припливу інвестицій, однак значна частина цього зростання пов’язана з поглибленням співпраці з Росією", — вважає Загородній.

За кілька років товарообіг Узбекистану з РФ майже подвоївся: 2025 року він перевищив 13 млрд. доларів, а до 2030 року сторони декларують "експоненційне" зростання торгівлі. Політолог стверджує, що країна перетворюється на логістичний і фінансовий хаб для компаній, які формально залишають російський ринок, але фактично продовжують працювати з ним через майданчик у Центральній Азії. І саме це, як вважає Загородній, вже привертає увагу Брюсселя, який планомірно перекриває сірі зони навколо російської військової машини.

"Ще у 2025 році європейські чиновники розглядали можливість запровадження санкцій проти російсько-узбецького АТ "Азія-Інвест Банк", пов’язаного з Національним банком Узбекистану, як потенційного каналу обслуговування російських клієнтів і угод. 19-й і 20-й пакети показали: терпіння ЄС щодо Центральної Азії вичерпується, а рішення дедалі частіше зачіпають найближчих сусідів Узбекистану", — пояснює політолог.

Загородній приходить до висновку, що в конфігурації, що склалася, Узбекистан стає наступним "кандидатом на іспит". Для ЄС це ключовий торговельно-фінансовий вузол між Росією та рештою світу, для Москви зручний доступ до технологій і капіталу, а для інвесторів ринок із високими темпами зростання, але зростаючими політичними та санкційними ризиками.

"Якщо Ташкент найближчими місяцями не продемонструє суттєвого посилення контролю за реекспортом, фінансовими потоками та роллю Національного банку Узбекистану в обслуговуванні російських інтересів, саме узбецькі банки та компанії можуть замінити таджицькі установи у наступних санкційних списках ЄС…Сьогодні у Ташкента є вибір: або повторити шлях Казахстану та Киргизстану й закріпитися у статусі "санкційного ізгоя", який де-факто працює на підтримку російської військової економіки, або повністю очистити банківський сектор від ризикованих зв’язків із РФ", — резюмує автор посту.

Зважаючи на ці ризики, редакція "Телеграфа" вирішила з’ясувати офіційну позицію регулятора і звернулася до голови Нацбанку Узбекистану:

1. Як голова НБУ, як Ви вважаєте: у разі допомоги вашого банку росіянам в обході санкцій хто має взяти на себе публічну відповідальність?

2. Торгівля Узбекистану із РФ майже подвоїлася після 2022 року на тлі війни. Це результат провалу роботи Національного банку чи наслідок усвідомлених рішень?

3. Чи планує НБУ розкриття повної картини операції з російськими контрагентами на користь європейських та американських регуляторів?

Враховуючи ці ризики, редакція "Телеграфа " звернулася за коментарями щодо обходу санкцій до голови Нацбанку Узбекистану Алішеру Мірсоатову.

"Телеграф" опублікує відповіді, якщо їх буде отримано.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Київ виконав умови ЄС щодо нафтопроводу "Дружба" і чекає на хід Брюсселя.

Світ