вологість:
тиск:
вітер:
П'ять критичних прогалин: як війна на Близькому Сході викрила неготовність НАТО до зіткнення з РФ — Politico
НАТО тримається осторонь від війни США та Ізраїлю з Іраном, але ця війна викрила слабкі місця в обороні Альянсу, через які на нього чекають труднощі в разі нападу Росії, пише Politico .
“Війни в Україні та на Близькому Сході не є окремими явищами: з обох можна багато чого навчитися, розмірковуючи про війни майбутнього. Ці об’єднані уроки повинні привести нас до кращого розуміння того, як спрямовувати розвиток потенціалу”, — каже заступник командувача ВПС Франції генерал Домінік Тардіф.
Європейські військові чиновники попередили, що до 2029 року РФ може бути готова атакувати країну НАТО. Це підкреслило нагальну потребу в досягненні бойової готовності та політичної згуртованості в Альянсі.
Politico поспілкувалося з десятком дипломатів, чинних і колишніх посадовців НАТО й експертів з питань оборони, склавши перелік п’яти прогалин в Альянсі, які викрила війна на Близькому Сході.
1. Вичерпання боєприпасів
Війна з Іраном гостро підкреслила проблему нестачі боєприпасів у НАТО. США витратили приблизно половину своїх запасів критично важливих ракет ППО Patriot, тоді як французькі чиновники ще під час перших тижнів війни попередили, що запаси ракет Aster і Mica також швидко вичерпуються. Оборонні компанії, такі як Rheinmetall і MBDA, вказують на стрімке зростання попиту та загрозу дефіциту.
“Якщо США продовжать зміщувати свою увагу на Індо-Тихоокеанський регіон, з Європи буде виведено значні ресурси. У нас занадто мало цих ресурсів”, — заявив один із високопоставлених дипломатів НАТО.
Оскільки РФ на місяць виробляє “від 6 000 до 7 000” ударних дронів-камікадзе, союзники по НАТО можуть залишитися без дорогих ракет ППО за кілька тижнів у разі війни, каже старший науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джастін Бронк.
За його словами, це створює нагальну потребу в доступніших перехоплювачах класу “повітря-повітря”. НАТО має зосередитися на дешевших альтернативах Patriot, таких як ракета з лазерним наведенням AGR-20, та розбудовувати пасивну оборону, наприклад, укріплені бетонні укриття для літаків.
Проблема нестачі боєприпасів у НАТО стане одним із ключових питань на липневому саміті лідерів країн Альянсу.
2. Повітряні можливості
Здатність Ірану продовжувати обстрілювати сусідні держави Перської затоки, попри повітряну кампанію США, свідчить про очевидні межі очікувань, що за допомогою звичайної авіації можна змусити країну підкоритися, зазначає старший науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру Пітер Веземан.
НАТО варто переосмислити концепцію панування в повітрі та шукати креативні рішення для стримування Росії, наприклад, збільшити інвестиції у високоточне озброєння дальнього радіусу дії, здатне вражати об’єкти виробництва дронів та військові об’єкти РФ, розташовані в глибині країни.
Війна з Іраном вже викликала нові дискусії в НАТО щодо необхідності розширення можливостей для ударів на великі відстані, розповіли Politico два дипломати, оскільки цього року розпочинаються переговори щодо наступного чотирирічного циклу оборонного планування союзників.
3. Недостатньо потужні військово-морські сили
Обмежене розгортання європейських сил для допомоги союзникам у Перській затоці також продемонструвало катастрофічний дефіцит інвестицій у військово-морські сили.
Найяскравішим прикладом є Велика Британія. Після того як на розгортання есмінця HMS Dragon у Середземному морі знадобилося три тижні, корабель відправили назад до порту через технічні проблеми.
Це було очікувано. Минулого місяця командувач ВМС Британії Гвін Дженкінс визнав, що Королівські ВМС не готові до війни, зазначивши, що інші союзники також мають низький рівень готовності.
“З 2022 року ми значно більше зосереджувалися на сухопутних силах і тепер раптом помічаємо, що боєготовність флоту в НАТО насправді досить низька”, — заявив колишній чиновник НАТО Ед Арнольд.
У будь-якій потенційній війні з РФ військово-морські сили відіграватимуть ключову роль у “полюванні” на підводні човни поблизу російського Кольського півострова та нейтралізації суден, оснащених крилатими ракетами “Калібр”, зазначає експерт з морської безпеки в RUSI Сідхарт Каушал.
НАТО також необхідно покращити спільні об’єкти технічного обслуговування кораблів, додав він, вирішити проблему нестачі персоналу й інвестувати у “гнучкі” судна, які можна адаптувати до різних місій.
4. Тривалий розкол
Війна також поглибила розкол усередині НАТО — Європа проігнорувала вимоги президента США Дональда Трампа підтримати війну з Іраном, що змусило Вашингтон розробляти заходи у відповідь.
Це викликає нову хвилю занепокоєння в Альянсі, зазначили двоє дипломатів. Тим часом Трамп продовжує критикувати НАТО.
Ризик після цього полягає в тому, що Трамп може вирішити не втручатися або погодитися лише на обмежене розгортання військ США, якщо РФ нападе.
Тому європейські союзники повинні застосовувати той самий підхід, що і Трамп, вважає колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен: вони повинні чітко пов’язати свою допомогу в розблокуванні Ормузької протоки із зобов’язаннями Вашингтона щодо НАТО.
Расмуссен також застеріг від подальших спроб “задобрити” Трампа, що є ключовим елементом підходу нинішнього генерального секретаря НАТО Марка Рютте до президента США.
“Час лестощів минув”, — вважає Расмуссен.
5. Альянс повинен активніше поглиблювати зв'язки з Україною
Вже через кілька днів після початку війни США та Ізраїлю з Іраном Україна відправила до регіону своїх експертів з БпЛА з досвідом використання перехоплювачів для збиття іранських “шахедів”, які РФ застосовує для повітряних атак. Згодом Київ уклав низку партнерських угод із країнами Перської затоки у сфері оборони.
НАТО швидко розширює свої інституційні зв’язки з Україною. За словами аналітиків, Альянс повинен працювати над створенням “поясу” засобів протидії безпілотникам ближче до кордону з Росією як першої лінії оборони. Два дипломати НАТО зазначили, що Альянс також міг би докласти більше зусиль для поглиблення промислових зв'язків з Україною.
“Україна є постачальником безпеки. Війна з Іраном це довела”, — сказав дипломат НАТО.
Європа досі сперечається про те, чи буде війна, і вже тому рухається до поразки. Валерій Примост у статті “ Привид нового Варшавського договору: коли Європа обирає страх замість сили ” аналізував можливі сценарії європейського майбутнього.
Джерело: zn.ua (Світ)
Новини рубріки
НПЗ і порт у вогні: Туапсе зазнав нової атаки безпілотників
28 квітня 2026 р. 08:57
Чим Трамп пригощатиме Чарльза ІІІ: кухар розкрив меню, яке всіх здивує
28 квітня 2026 р. 08:01