Зупинка заводів і транспортний колапс: у NYT розповіли про глобальні наслідки війни в Ірані

28 квітня 2026 р. 09:39

28 квітня 2026 р. 09:39

Наслідки двомісячної війни в Ірані вже призвели до зупинки текстильних підприємств в Індії та Бангладеш, припинення авіаперевезень в Ірландії, Польщі та Німеччині, а також до запровадження обмежень на використання енергії у В’єтнамі, Південній Кореї та Таїланді. На цьому тлі єдина країна, яка майже не відчула економічного потрясіння, виглядає як та, що розпочала війну, тобто Сполучені Штати, пише The New York Times.

Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), які входять до числа найбагатших держав світу та мають суверенні фонди обсягом понад два трильйони доларів, звернулися до США з проханням про фінансову підтримку. Видання стверджує, що причиною такого звернення є пошкодження газових родовищ унаслідок ракетних ударів, а також припинення судноплавства в Ормузькій протоці .

Найсильніше від економічних труднощів постраждають бідні країни, де населення не має можливості покривати зростання вартості енергоносіїв, а держави не володіють достатніми ресурсами для компенсацій. Водночас через посилення умов кредитування фінансові позики, необхідні цим країнам, стають усе дорожчими.

Так, зростання цін на паливо та добрива вже зараз створює передумови для подорожчання продуктів наприкінці року. Міжнародний валютний фонд минулого тижня зазначав, що в Африці ризик продовольчої нестабільності посилюється. У Програмі розвитку ООН водночас попередили, що через конфлікт мільйони людей в Азійсько-Тихоокеанському регіоні можуть опинитися за межею бідності.

«Нестача ресурсів поступово ставатиме все більш відчутною. В багатьох країнах реальні наслідки ситуації лише починають проявлятися», — зазначив економіст з Чиказького університету та колишній голова Резервного банку Індії Рагурам Раджан.

Так, металургійні заводи в Індії та автовиробники в Японії зменшили обсяги виробництва через подорожчання енергоносіїв і побоювання зниження попиту. Водночас іграшкові фабрики в Китаї, які вже перебувають під тиском американських мит, стикаються з невдоволенням тисяч працівників через втрату роботи або ризик її втрати.

NYT пише, що економіка США також не повністю захищена від наслідків цього потрясіння. З початку війни ціни на бензин у країні зросли більш ніж на один долар за галон, фактично додавши витрати для споживачів і особливо вдаривши по сім’ях із низькими доходами. На Волл-стріт фінансові установи після початку конфлікту переглянули прогнози та знизили очікування економічного зростання, водночас підвищивши прогнози щодо інфляції. Також вони майже не очікують зниження відсоткових ставок раніше осені.

Водночас, якщо порівнювати з іншими країнами, вплив на економіку всередині США виявився відносно слабким. Витрати населення залишаються високими, кількість звільнень не зростає, а аналітики надалі прогнозують стабільне економічне зростання цього року.
Економісти вважають, що для появи серйозних побоювань щодо рецесії у США ціни на нафту мають зрости значно сильніше — потенційно до рівня близько 150 доларів за барель.

Натомість у світі дефіцит і високі ціни запускають ланцюгову реакцію, яка гальмує економіку. Через дорожче пальне люди менше його купують, а коли попит падає, зменшується виробництво, скорочуються робочі місця і витрати.

Так, німецька авіакомпанія Lufthansa скасувала близько 20 тисяч рейсів, запланованих на літній період. Як свідчать дані цифрової транспортної біржі Freightos, через подвоєння вартості авіаційного пального всі 20 провідних авіаперевізників у світі були змушені скоротити частину польотів.

Як пише видання, зменшення кількості рейсів одразу вдарило по туризму та ділових поїздках і спричинило зниження витрат у готелях, ресторанах і магазинах.

Однією з ключових переваг США є те, що вони видобувають більше нафти й газу, ніж використовують. Це не означає, що країна не відчуває впливу світових енергетичних коливань, однак власне виробництво частково пом’якшує їхні наслідки.

NYT також стверджує, що економіка США значною мірою тримається на секторі послуг і менше залежить від промислових галузей із високим споживанням енергії, які найбільше постраждали від стрибка цін на нафту. Крім того, на початку війни економічний стан країни був сильнішим, ніж у багатьох інших держав, що забезпечило їй додаткову стійкість у разі уповільнення зростання.

У разі затягування війни економічні втрати для США, як очікується, лише зростатимуть. Подальше подорожчання пального може підняти витрати на перевезення, а це здатно вплинути на ціни товарів щоденного вжитку.

Навіть якщо війна закінчиться завтра, більшість керівників енергетичних компаній та політичних аналітиків сумніваються, що рух через Ормузьку протоку повернеться до того стану, яким він був раніше. Вони вважають, що конфлікт показав, наскільки легко можна перекрити вільний прохід, що надалі підвищує ризики та збільшує витрати.

Скорочення потоків скрапленого газу через Ормузьку протоку вже змусило промисловість зменшити його споживання . Близько 40% зниження попиту на газ пов’язане із заводами, серед яких і виробники добрив. Сільськогосподарські трейдери зазначали, що ринки поки що не повністю врахували ризики довгих перебоїв у постачанні добрив та інших важливих ресурсів.

Світ