Нафтовий капкан для Тегерана: чи поставить морська блокада Іран на межу катастрофи

28 квітня 2026 р. 18:31

28 квітня 2026 р. 18:31

США посилюють свої військово-морські сили проти Ірану перекиданням на Близький Схід третього авіаносця. Таким чином президент США Дональд Трамп збільшує вогневу міць для потенційного удару по Ірану під час або після розширеного припинення вогню. Він також посилює військово-морську блокаду , яка має на меті економічно паралізувати Іран.

Офіційно США заявляють, що військово-морська блокада має на меті зупинити судна, що прямують до іранських портів або з них. Це має на меті позбавити Тегеран вирішальних доходів від експорту нафти. Трамп також наказав військовим перехоплювати будь-які судна, які сплатили збори Ірану. На практиці це означає, що персонал ВМС США спостерігає, супроводжує або перехоплює ці судна та, за необхідності, бере їх на абордаж, як це нещодавно сталося з «Majestic X».

Особливо значущим це зробило те, що інцидент стався біля південного узбережжя Шрі-Ланки, далеко від Ормузької протоки, яка є основною проблемою. Трамп, ймовірно, також стурбований суверенітетом над цим життєво важливим водним шляхом. З його точки зору, неприйнятно, щоб Тегеран диктував умови та вирішував, яким суднам дозволено проходити. Крім того, він має намір посилити тиск на Тегеран і змусити іранське керівництво сісти за стіл переговорів, повідомляє N-TV.

Ще до початку війни іранці зіткнулися з серйозною економічною кризою. Економічний тиск спричинив поновлення масових протестів наприкінці грудня, які апарат безпеки Ірану жорстоко придушив. Війна стала додатковим навантаженням на суспільство. У великих містах мешканці повідомляють про стрімке зростання цін та зростаючу безнадію.

Іран є великим виробником нафти та газу, основним клієнтом якого є Китай. Однак режим санкцій США проти країни ускладнює продаж за ринковими цінами. Під час активних бойових дій ізраїльські військові атакували важливе газове родовище Південний Парс у Перській затоці, а також нафтохімічні та сталеливарні заводи.

Офіційних даних Ірану щодо впливу блокади США мало. Однак втрата Тегераном доходів від нафти є ключовим фактором.

« Порівняно з кількістю суден, які проходили через протоку до блокади — близько шести-семи суден на день — обсяг значно зменшився», — сказала керівниця програми Близького Сходу вашингтонського аналітичного центру Defense Priorities Розмарі Келанік .

Але кількість суден — це лише частина рівняння. Іран більше не зможе продавати свою нафту, бо сховища майже заповнені. Якщо в результаті нафтові свердловини доведеться закрити, їх важко буде відновити у довгостроковій перспективі. Міністр фінансів США Скотт Бессент натякнув на це у дописі на X: « Блокада призведе до так званого „закриття“ іранських нафтових об'єктів, а морська блокада буде спрямована на доходи Тегерана».

Провідна міжнародна аналітична компанія Kpler, яка спеціалізується на зборі та обробці даних у реальному часі про товарні ринки, енергетику та морські перевезення, у нещодавньому аналізі оцінила, що до заповнення іранських нафтосховищ залишилося лише близько десяти днів. За даними аналітичної компанії Vortexa, морська блокада США матиме незначний вплив на Китай, основного покупця нафти Ірану, у середньостроковій перспективі. Значна частина нафти вже прямує до клієнтів за межами зони блокади.

Нафтова промисловість Ірану може бути поставлена під загрозу через морську блокаду. Корпус вартових ісламської революції країни також отримує дохід з цього сектору. Однак величезні втрати доходів в останні роки, наприклад, після того, як президент США Трамп посилив санкції проти Ірану під час свого першого терміну, не призвели до жодної зміни позицій в Тегерані.

« Один лише економічний тиск не змусить піти Іран на поступки, яких він ще не зробив під військовим тиском» , — сказав науковий співробітник Німецького інституту міжнародних справ та питань безпеки Хамідреза Азізі .

Додамо, що Іран запропонував американцям в обмін на відкриття руху танкерів через Ормузьку протоку продовжити режим припинення вогню, а обговорення ядерних питань відкласти.

Читайте нас у Facebook

Світ