Bloomberg: Вихід ОАЕ з ОПЕК є екзистенційним викликом для нафтового картелю

29 квітня 2026 р. 02:48

29 квітня 2026 р. 02:48

Одні з найнебезпечніших слів на нафтовому ринку — це «ОПЕК мертва». Її «некролог» писали багато разів — і завжди передчасно. У глобальних фінансах є інша, не менш відома фраза: «Цього разу все інакше», пише Хав'єр Блас у колонці для Bloomberg.

Вихід Об’єднаних Арабських Еміратів із нафтового картелю , оголошений у вівторок і такий, що набуде чинності 1 травня, є  значно серйознішим, ніж попередні виходи, і становить найбільшу екзистенційну кризу для групи з моменту її створення понад пів століття тому.

Майже безперервний відтік країн-членів із Організації країн-експортерів нафти протягом останнього десятиліття — Індонезія у 2016 році , Катар у 2019-му, Еквадор у 2020-му та Ангола у 2023-му — давав чимало підстав для написання прощальних промов, але всі вони виявилися передчасними.

Але ОАЕ — це інший рівень: це країна з амбіціями значно наростити видобуток нафти, вона має геологічні ресурси для цього, і, що важливіше, має фінансові можливості, щоб перетворити ці амбіції на реальність.

Її рішення відкриває шлях для інших країн із амбіціями збільшити видобуток наслідувати цей крок.

Венесуела? Наступна в черзі, незалежно від того, що зараз говорять у Каракасі. Уряд Делсі Родрігес наразі зберігає відданість картелю, але відносини опозиції, яка, ймовірно, прийде до влади на наступних виборах, з ОПЕК історично були напруженими. Якщо влада зміниться, Венесуела, найімовірніше, піде шляхом ОАЕ. І якщо подивитися ширше на альянс ОПЕК+, стає очевидно, що кілька його учасників — насамперед Казахстан — уже частково дистанціювалися від спільної політики.

Час оголошення цього рішення — посеред війни з Іраном — може підштовхнути спостерігачів пов’язати його з військовим конфліктом. Безумовно, ОАЕ були шоковані іранськими атаками, закриттям Ормузької протоки та неоднозначною реакцією деяких сусідів, зокрема Кувейту й Оману. Але рішення вийти з ОПЕК має мало спільного з Ісламською Республікою; шлях до цього почався в Ер-Ріяді, із «відгалуженням» у Техасі.

На тлі стрімкого зростання видобутку нафти й газу у США завдяки «сланцевій революції» Абу-Дабі та Ер-Ріяд майже десятиліття вели «холодну війну» за напрям розвитку картелю. Якщо коротко: ОАЕ хотіли видобувати більше — навіть ціною зниження цін; Саудівська Аравія, у союзі з Росією, прагнула утримувати ціну на рівні близько 100 доларів за барель, навіть якщо для цього доводилося скорочувати видобуток і залишати частину нафти як резервні потужності.

Протягом більшої частини цього періоду конфлікт залишався прихованим, але прагнення ОАЕ збільшити видобуток вийшло на публічний рівень у липні 2021 року, коли Ер-Ріяд і Абу-Дабі зіштовхнулися під час зустрічі ОПЕК+, змусивши групу призупинити засідання. Воно відновилося лише через кілька днів, після того як ОАЕ відступили під сильним тиском Саудівської Аравії. Це було принизливим досвідом, який Абу-Дабі не забули. Тепер емірат використовує війну як дипломатичне прикриття. Але головне: ОАЕ виходять з ОПЕК, щоб видобувати більше нафти — всупереч інтересам Саудівської Аравії.

Абу-Дабі намагався не лякати енергетичний ринок, пообіцявши «діяти відповідально, поступово та зважено збільшуючи видобуток відповідно до попиту і ринкових умов». Але очевидно, що видобуток ОАЕ рухатиметься лише в одному напрямку — вгору. Ще до війни країна вже перевищувала встановлені ОПЕК квоти, видобуваючи близько 3,7 мільйона барелів на добу. Її потенціал — приблизно 4,5 мільйона барелів, і вона планує досягти 5 мільйонів до кінця 2027 року. Не варто дивуватися, якщо незабаром з’являться ще амбітніші цілі на 2030 рік.

Більший обсяг нафти з ОАЕ — саме те, що знадобиться ринку пізніше цього року , коли — питання лише часу й форми — Ормузька протока знову відкриється. Поки вона заблокована, світова економіка витрачає свої нафтові резерви, використовуючи як стратегічні запаси, так і комерційні резервуари. Коли конфлікт завершиться, Абу-Дабі, звільнений від обмежень ОПЕК, зможе видобувати стільки, скільки захоче, забезпечуючи світ необхідними обсягами для відновлення запасів і фактично стримуючи ціни.

Світовий нафтовий ринок зараз переживає гострий дефіцит. За кілька тижнів, можливо місяців, ситуація може змінитися на протилежну: відкриття Ормузької протоки й одночасно нова цінова війна. Попередня відбулася між Саудівською Аравією та Росією у 2020 році. Наступна може стати «сусідським конфліктом» — із Ер-Ріядом і Абу-Дабі по різні боки.

Світ