США розширили санкції проти Ірану: під удар потрапили «тіньові банки» Тегерана та НПЗ Китаю

29 квітня 2026 р. 07:06

29 квітня 2026 р. 07:06

У вівторок, 28 квітня, уряд США посилив тиск на Тегеран і запровадив санкції проти 35 організацій та окремих людей, яких пов’язують із діяльністю іранського тіньового банківського сектору. Окремо Вашингтон заявив про можливі санкції щодо банків, які співпрацюють із китайськими дрібними нафтопереробними заводами, що сплачують збори за проходження танкерів через Ормузьку протоку, пише Reuters.

Міністерство фінансів США, зокрема Управління з контролю за іноземними активами (OFAC), заявило, що ці структури допомогли перемістити десятки мільярдів доларів. За оцінкою Вашингтона, ці кошти використовувалися для обходу санкцій і підтримки того, що США вважають пов’язаним із терористичною діяльністю Ірану.

Окремо OFAC попередило банки про ризики співпраці з компаніями, які сплачують кошти уряду Ірану або Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) за прохід через протоку. Там наголошують, що це може призвести до серйозних санкцій.

Так, окремо звернули увагу на незалежні китайські «чайникові» нафтопереробні заводи, які переважно розташовані в провінції Шаньдун, через їхню активну роль в імпорті та перероблюванні іранської нафти. У відомстві зазначили, що частина з них використовувала фінансову систему США для проведення розрахунків у доларах і для закупівлі товарів зі Сполучених Штатів.

Як пише Reuters, з лютого 2025 року OFAC запровадило санкції проти приблизно 1000 іранських громадян, суден та літаків у межах посиленої кампанії економічного тиску, спрямованої проти мереж тіньового банкінгу, відмивання коштів і схем обходу санкцій. Зазначається, що іранські банки, які відрізані від західної фінансової системи, змушені працювати через приватних посередників.

Так, вони контролюють тисячі підставних компаній за кордоном і використовують їх для проведення платежів за іранський імпорт та експорт. Ці структури також узгоджують операції з іншими фірмами, щоб забезпечувати розрахунки з підсанкційними підприємствами.

Серед компаній, які потрапили під санкції, називають Farab Soroush Afagh Qeshm Company. За даними OFAC, вона залучена до співпраці з іранським банком Shahr Bank у процесі продажу нафти. Обмеження також стосуються двох керівників цієї компанії.

Крім того, OFAC визначило низку компаній, які взаємодіють із банком Sina, що перебуває під контролем верховного лідера Ірану, а також із банком Sepah, який має військові зв’язки та, як стверджується, фінансував іранську програму балістичних ракет.

Також OFAC запровадило санкції проти двох компаній — Nix Energy та Tai Lung Trading. За даними Міністерства фінансів, їх використовували для переказу мільйонів доларів від імені іранських структур, які вже перебували під санкціями.

Окремо Міністерство фінансів наголосило, що жодні платежі Ірану або КВІР за безпечний прохід через протоку не дозволені для американських установ. Зокрема, іноземні фінансові установи можуть опинитися під санкціями, якщо проводять операції з тими, хто здійснює такі платежі.

Агентство інформує, що адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила санкції проти п’яти китайських «чайникових» нафтопереробних заводів. Серед них — Hengli Petrochemical (Dalian) Refinery, яку вважають одним із найбільших покупців іранської сирої нафти та нафтопродуктів.

Так, американські санкції передбачають блокування активів цих компаній у США та заборону для американських громадян і фірм вести з ними бізнес. Такі обмеження вже змусили частину великих незалежних переробників відмовитися від закупівель іранської нафти. Водночас, за даними аналітичної компанії Kpler за 2025 рік, Китай і надалі купує понад 80% іранської нафти, що транспортується морем.

Засновник і керівний партнер Obsidian Risk Advisors Бретт Еріксон заявив, що адміністрації Трампа варто активніше діяти проти китайських банків, які, за його словами, допомагають Тегерану.

«Вашингтон постійно говорить про кампанію максимального тиску, але досі уникає кроку, який справді мав би значення. Якщо не готові діяти проти китайських банків, які підтримують режим у Тегерані, то це не удар у слабке місце, а лише видимість дій», — сказав він.

Нагадаємо, що спікер іранського парламенту Мохаммад-Багер Галібаф наголошував, що продовження режиму перемир'я та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку стануть можливими лише за умови повного зняття морської блокади Ірану з боку Сполучених Штатів.

Ормузька протока є ключовою геополітичною точкою світу, через яку проходить близько п'ятої частини всієї світової нафти. Перекриття цієї артерії автоматично призводить до дефіциту енергоносіїв та стрімкого зростання цін на бензин і дизельне пальне в усьому світі, зокрема і в Україні.

Світ