The Washingtom Post: Путін приїхав до Сі по газову угоду — і знову поїхав без результату

21 травня 2026 р. 03:39

21 травня 2026 р. 03:39

Під час візиту до Пекіна президент Росії Владімір Путін у середу знову не зміг переконати китайського лідера Сі Цзіньпіна погодити будівництво нового великого газопроводу , пише The Washingtom Post.

Це вкотре показало як важливість, так і обмеження дедалі більшої залежності Росії від Китаю у сфері енергетики.

Водночас обидва лідери — давні союзники, але й непрості сусіди — намагалися подати себе як сили стабільності, які протистоять хаосу, що, за їхніми словами, останніми місяцями створюють США.

Лише через кілька днів після візиту президента США Дональда Трампа до Пекіна Путін і Сі фактично розкритикували американську війну проти Ірану та роль США у поваленні лідера Венесуели Ніколаса Мадуро.

У спільній заяві Сі та Путін засудили, за їх словами:

• «підступні військові удари по інших країнах»;
• «лицемірне використання переговорів як прикриття для підготовки таких ударів»;
• «вбивства лідерів суверенних держав»;
• «дестабілізацію внутрішньої політичної ситуації»;
• «провокування зміни режимів»;
• а також «зухвалі викрадення національних лідерів для суду».

«Одностороння гегемонія процвітає», — заявив Сі, очевидно натякаючи на США.

Китайський лідер також сказав, що повне припинення бойових дій на Близькому Сході є «надзвичайно терміновим».

За даними китайського агентства Xinhua, Сі заявив Путіну, що це допомогло б:

• зменшити перебої у постачанні енергоносіїв;
• забезпечити стабільність промислових і логістичних ланцюгів;
• а також підтримати міжнародну торгівлю.

«Світ сьогодні далекий від миру. Односторонність і гегемонізм створюють серйозні небезпеки, а світ ризикує повернутися до закону джунглів», — сказав Сі.

Попри демонстративну єдність, Китай також фактично підтримав позицію Росії щодо України.

У спільній заяві Пекін погодився із закликом Москви «усунути першопричини» розпочатої Росією війни проти України.

Це формулювання Росія використовує для виправдання своїх вимог щодо демонтажу прозахідного уряду президента Володимира Зеленського та недопущення вступу України до НАТО.

Втім за публічною демонстрацією партнерства між Москвою та Пекіном накопичуються й серйозні суперечності.

Росія дедалі більше залежить від Китаю через закупівлі російських енергоносіїв, а також через постачання китайських компонентів, необхідних для ведення війни проти України.

Водночас між спецслужбами двох країн існує глибока недовіра.

За словами західних чиновників, Росія навіть розслідує щонайменше один випадок імовірного китайського шпигунства.

Обидві сторони, однак, намагаються не виносити це на публіку, щоб не псувати відносини.

Путін сподівався використати візит, щоб нарешті отримати згоду Сі на будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» , який міг би постачати до Китаю 50 мільярдів кубометрів російського газу щороку. Але ці переговори, схоже, завершилися без прориву.

Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив журналістам, що конкретних термінів запуску проєкту досі немає.

«Президент сказав під час переговорів, що вже є загальне розуміння основних параметрів “Сили Сибіру-2”», — заявив Пєсков.

За його словами, сторони вже розуміють маршрут та принципи будівництва, але деякі деталі ще потрібно узгодити.

Крім того, Москва дедалі більше непокоїться через роль Китаю як одного з головних постачальників компонентів для української дронової індустрії.

Аналітики зазначають, що саме ці поставки допомогли Україні різко наростити виробництво безпілотників за останній рік — навіть попри те, що Росія також залежить від китайських компонентів.

Світ