Учені прийняли підводний гул за поїзд - але це були осетри

28 травня 2026 р. 20:30

28 травня 2026 р. 20:30

Це перший підтверджений опис звуків, пов'язаних із нерестом атлантичного осетра. Вчені використовували підводні мікрофони - гідрофони - і пасивний акустичний моніторинг: обладнання просто слухало річку протягом тривалого часу, не турбуючи рибу.

Відкриття важливе не тільки саме по собі. Атлантичний осетер - рідкісний вид, який сильно постраждав від промислу в XIX-XX століттях. Якщо вчені навчаться знаходити місця нересту за звуком, це допоможе краще захищати ділянки річки, де риба розмножується.

Деталі

Атлантичний осетер - велика стародавня риба, яка частину життя проводить в океані, а навесні піднімається в річки для нересту. У Гудзоні ці риби можуть досягати великих розмірів і жити десятиліттями, але розмножуються повільно: самкам потрібно багато років, щоб вперше повернутися на нерест. Тому популяції важко відновлюються після надмірного вилову.

У новому дослідженні вчені записали характерний низькочастотний звук, пов'язаний із нерестовою поведінкою осетрів. За даними опису дослідження, сигнал мав частоту близько 44 Гц і збігався з присутністю мічених дорослих особин у період розмноження.

Дослідники припускають, що цей низький гул може виникати через рухи самців під час запліднення ікри та резонанс плавального міхура. Але це не варто розуміти як "розмову" осетрів або розшифровану мову риби. Коректніше говорити так: учені вперше описали акустичний сигнал, який пов'язаний із нерестом атлантичного осетра.

Тепер команда розміщує додаткові підводні мікрофони в районах, де осетри можуть нереститися, але де ці місця ще не підтверджені або не мають достатнього захисту. Такий метод зручний тим, що не вимагає постійно ловити рибу, ставити сітки або фізично втручатися в її поведінку.

Чому це важливо

Гудзон залишається одним із ключових місць для атлантичного осетра, але чисельність виду далека від історичного рівня. У публікації Cornell наводиться оцінка: до розквіту комерційного промислу наприкінці XIX століття в річку могли підніматися близько 6000 осетрів, а зараз - менше 700.

Для охорони таких видів важливо знати не тільки, скільки риб залишилося, а й де саме вони розмножуються. Якщо місце нересту невідоме, його складніше захистити від будівництва, судноплавства, забруднення та інших чинників.

Звук може стати новим інструментом. Підводні мікрофони дозволяють "підслуховувати" річку і фіксувати активність риб там, де їх важко побачити. Автори дослідження вважають, що пасивний акустичний моніторинг може допомогти визначати просторовий і сезонний розподіл нересту, оцінювати використання місцезростань і підтримувати природоохоронне управління.

Бекграунд

Атлантичний осетер колись був важливою частиною екосистеми Гудзона. Але його активно ловили заради м'яса та ікри. Особливо вразливими виявилися самки: вони великі, довго дозрівають, а ікра могла становити значну частину маси тіла. Після сильного промислового тиску вид отримав охоронний статус, але відновлення йде повільно.

Пасивний акустичний моніторинг давно використовують у морських дослідженнях і під час вивчення птахів, китів та інших тварин. У прісноводних системах, таких як Гудзон, цей підхід застосовують рідше. Саме тому робота з осетрами важлива: вона показує, що річки теж можна вивчати через їхній звуковий ландшафт.

Дослідники також використовують записи в освітніх проєктах: звуки Гудзону допомагають показати школярам і широкій аудиторії, що під поверхнею знайомої річки існує майже невидимий світ - із суднами, поїздами, течією та рідкісними стародавніми рибами.

Джерело

Rebecca E. Cohen et al., "Sounds of Atlantic sturgeon spawning: first description and opportunities for riverine endangered species conservation with passive acoustic monitoring", Endangered Species Research , 2025.

Світ