"Я працюю на касі в супермаркеті, бо не хочу прокидатися від дзвінків пацієнтів вночі". Як зараз українки працюють у Польщі

10 червня 2026 р. 13:33

10 червня 2026 р. 13:33

Проте, зросли й вимоги до них: якщо у 2022 році воєнних мігранток працевлаштовували без знання мови, був високий рівень емпатії та бажання допомогти постраждалим від війни, то сьогодні все виглядає дещо інакше. Працедавці вважають, що було достатньо часу вивчити мову, пройти перекваліфікацію, отримати додаткові знання та сертифікати.

Українці є працеголіками, і це іноді грає проти них

Наприклад, нещодавно Польща заявила, що вже не зможуть працювати лікарями українки, які не склали іспит на знання мови, бо це відображається на пацієнтах. І це теж логічно, попри велику нестачу лікарів та медпрацівників в країні.

З іншого боку, і самі українки, ті ж лікарі, ухвалюють іноді несподівані рішення.

Пані Марина – лікарка з 30-річним досвідом – відмовилась від медичної практики.

Я тепер працюю на касі в супермаркеті, бо не хочу прокидатись від дзвінків пацієнтів вночі, - так вона пояснює своє несподіване рішення і додає, що тільки тепер має чітко поділені часи на робочі та особисті.

Виявилося, що її надто відповідальний підхід до пацієнтів обернувся проти неї ж самої: пані Марина так і не змогла пояснити своїм вже колишнім пацієнтам, що є її робочі години, а є час вільний від праці. Можливо, тут дає взнаки різниця ментальності та підходів до праці.

30-річна Аліна, помічник бухгалтера, була здивована, що до неї після 17 години ніхто з клієнтів бухгалтерського бюро, де вона працює, не телефонує. Виявилось, ці вимоги прописані у договорах бюро з клієнтами: обумовлено, що в позаробочі часи вдвічі збільшується оплата послуг, і це дисциплінує користувачів послуг.

«Я так і не знайшла роботу через вік»

У сірій зоні для пошуку праці опинилися українки передпенсійного та пенсійного віку. Їм важче переконати працедавця, що вони впораються з роботою, тому саме у них ситуація одна з найскладніших: зникають можливості жити у колективних центрах, а платити за оренду житла вони не можуть.

68-річна пані Олена має третю групу інвалідності, живе у такому колективному центрі. Вона намагалася знайти роботу у магазинчиках неподалік центру, їй ввічливо обіцяли передзвонити, але телефон мовчить. Син пані Олени, який теж має інвалідність, працював прибиральником на вокзалі, але втратив роботу, коли попав до лікарні.

Переважно українці, які мають важкохворих родичів, або є пенсіонерами, розглядають можливість переїхати до іншої країни, де є шанс отримати соціальний захист та житло.

Мовчать, бо їм соромно за акцент

Психолог у польській фундації Fundacja «Twarze Depresji» Ірина Самолюк зазначила Соцпорталу, що на основі тих запитів, які в неї були від початку повномасштабної війни стали гострішими відчуття, що українці змагаються зараз за право бути кращими на ринку праці.

І це така внутрішня установка, яка змушує людину більше працювати, більше мовчати і більше витримувати. Працівник поляк може підійти і щось сказати керівнику, і його не звільнять, а українки здебільшого вважають, що мусять мовчати, щоб керівник не звільнив, бо на це місце прийде завтра три українця. Така внутрішня установка створює перевантаження, - пояснює психолог.

Зазвичай, за її словами, погоджуються на нижчу оплату і роботу нижче своєї кваліфікації.

Є багато хибних переконань щодо впливу акценту на можливість працювати у Польщі і бути успішними.

Буває так, що страх зробити помилку через мову і акцент ставить людину в досить обмежуючі межі. Людина починає себе оцінювати не стільки з точки зору професійного рівня, компетенції, а натомість, чи звучить вона ідеально, розмовляючи польською мовою. Я знаю приклади, коли високопрофесійна спеціалістка мовчала на нарадах, а свої, дуже цікаві, ідеї висловлювала у письмових документах. І це не поодинокий приклад, – відзначає Ірина Самолюк.

Вона радить не звертати увагу на цей обмежуючий фактор, проявляти свої професійні здібності, а помилки в закінченнях слів виправлять, це не є проблемою.

Українкам треба розуміти, що у польському середовищі вони можуть бути оцінені як професіонали, і це головне.

Робота «на чорно» - це не про бруд, а небезпеку депортації

Найдоступнішою сферою праці для українських біженок залишаються фізичні роботи- прибирання, праця на складах та сезонна зайнятість.

Найпоширеніший варіант саме прибирання. Однак у цій сфері є чимало ризиків: часто можна побачити вакансії з формулюванням "досвід не потрібен, усього навчимо". Нерідко за такими оголошеннями приховується безоплатне використання фізичної праці. Особливо уважно варто ставитися до так званих "стажувань", які пропонують на початку роботи недобросовісні роботодавці часто не враховують ці дні як відпрацьовані та не оплачують їх, – розповіла Соцпорталу координаторка відділу професійної активізації фундації Український дім у Варшаві Ольга Семенюк.

Також, за її словами, поширені пропозиції роботи "опікункою з проживанням". Такі вакансії складно перевірити, адже їх часто розміщують приватні особи, через що важко зрозуміти, чи йдеться справді про працевлаштування, чи оголошення може мати приховані мотиви, попереджає спеціалістка.

У Польщі, як відомо, попри суворі заборони та покарання, як і в інших європейських країнах, теж існує ринок праці без офіційного працевлаштування. Це називається «працювати на чорно». Здебільшого такі умови існують серед пропозицій хатніх послуг: прибирання, послуги няні чи доглядальниці.

45-річна пані Ангеліна потрапила у скрутне становище, коли втратила роботу і змушена була відгукнутись на кілька вакансій доглядальниці за особою похилого віку.

Син пані, якою я опікувалась, платив готівкою, а мене змусив підписати заяву, що я сама плачу за себе податки. При цьому він посміхнувся, сказав, що цей папірець нікуди не піде, а потрібно йому на всяк випадок, – розповідає жінка.

За її словами, її працедавець добре розуміє, що порушив правові норми в Польщі, адже він має власний бізнес, де працевлаштовує працівників офіційно і там платить за них податки. Ангеліна не довго пропрацювала доглядальницею: така робота загрожує депортацією працівнику-іноземцю, попри те, що є ризик податкових штрафів і для працедавця-поляка. До того ж умови цієї праці були жахливі: вона мала працювати з проживанням з підопічною 89-річною пані, тобто проводила на роботі весь свій час, 24/7. Їй давали лише по дві години відпочинку тричі на тиждень.

Висококваліфікована праця – вимоги все вищі, важко конкурувати

Українки з вищою освітою прагнуть знайти роботу за фахом у Польщі, або ж перекваліфікуватися.

Ще 4 роки тому українки, які зверталися до мене, перебували в режимі «треба вижити» і байдуже ким, але якось ті гроші заробити, щоб мати елементарно на закриття базових потреб, зараз ці запити трансформуються в режим «я маю цінність, - звертає увагу психолог Ірина Самолюк.

Українки перекладають, нострифікують свої дипломи, йдуть вчитися, змінюють професії. Проте є ті, хто повертається, хто не зміг адаптуватися, але більшість, зазначає пані Ірина, перестають на себе дивитися як на гіршого кандидата на ринку праці через походження, хоча конкуренція залишається, і вона досить висока.

Але от з'являється більше цього відчуття, що я маю право бути. І запит так само до мене, до психолога трансформувалися: що мені зараз треба зробити, щоб працювати по тій спеціальності, або ж мати от саме таку оплату праці, бо я того достойна, бо я того варта, – відзначає Ірина Самолюк.

Якщо говорити про висококваліфіковану працю, то найскладніше знайти роботу у регульованих професіях (zawody regulowane) це насамперед медики (лікарі, стоматологи, медсестри, акушерки) та педагогічні працівники державних освітніх закладів, особливо після скасування спрощених правил працевлаштування, зазначає експертка з прецевлаштування Ольга Семенюк.

Доступ до кваліфікованої роботи суттєво ускладнюють вимоги щодо нострифікації дипломів або складання профільних іспитів, зокрема для медичних працівників, – підкреслює пані Ольга.

І це попри те, що в Польщі є дефіцит лікарів та педагогів.

Чому питання з підвищенням вимог для лікарів з України виникло саме зараз?

Це пов'язано з завершенням так званого перехідного періоду, коли діяли спрощені процедури працевлаштування в регульованих професіях. Думаю, це також тісно пов'язано з загальним станом польської системи охорони здоров'я - польські лікарі організовують страйки через нестачу фінансування лікарень - ця ситуація не могла не відобразитись на біженцях, – пояснює фахівчиня «Українського дому».

"Покращень", на її думку, очікувати не варто. Натомість потрібно шукати можливість мовних курсів і підтвердити свій рівень мови, щоб мати змогу працювати за фахом, радить вона.

А що ж робити тим українкам з вищою освітою, спеціальності яких вимагають надзусиль, щоб утриматись в Польщі?

Пані Оксана з чоловіком мали власний бізнес в Україні, сьогодні їхнє рідне місто окуповане. Вони спробували відкрити в Польщі агентство нерухомості.

Я знаю цей ринок, відчуваю запити, бачу потенціал обʼєкту нерухомості. Але в Польщі нам не вдалося: продавці та покупці поляки не довіряють іноземцям, а серед українців попит на квартири тут дуже низький. Тому я перевчилась на колористку, працюю в салоні краси, як буде далі – побачимо, – розповідає пані Оксана.

Зрештою, в Польщі часто можна зустріти українку-косметолога чи майстриню манікюру, яка має диплом юриста або філолога. Українська б'юті-індустрія відома дуже високим рівнем якості, тому польки охоче користуються послугами наших співвітчизниць.

Багато українок працюють у сфері клінінгу, а деякі з них вже відкрили свій бізнес у цій сфері, працевлаштовують співвітчизниць і кажуть, що ця сфера для них найкраща, бо зрозуміла.

Читайте договір, який підписуєте з працедавцем. Сюрпризи бувають болісні

У Польщі є декілька видів трудових договорів, кожен з яких має свої особливості. Найбільш бажаним є так звана «Umowa o prace»: це робота в штаті, роботодавець платить всі податки, працівник є найбільш захищеним і соціально, і від звільнення. Але, якщо ви маєте такий договір на необмежений час (це стає автоматично, згідно із законодавством, після роботи за таким договором понад три роки), то звільнитися вам буде дещо складно, щоб перейти на іншу роботу – доведеться відпрацювати три місяці, що практично виключає можливість очікування нового працедавця. Проте, часто можна домовитись про звільнення за згодою сторін, тоді термін скорочується до 1 місяця.

Другий вид договору – Umowa zlecenia, згідно з нею, працедавець платить тільки мінімальні податки за працівника (наприклад, на охорону здоровʼя, але вже лікарняний - під питанням), а розірвати таку угоду він може в будь-який момент. Цей вид трудових відносин не передбачає навіть відпустки.

Третій вид угоди самі поляки називають «сміттєвою» – Umowa o dzieło. Згідно з нею, навіть мінімальних податків працедавець може не платити (хоча, іноді є винятки), а за підсумками року працівнику фіскальні органи можуть нарахувати доплату податків.

Водночас кожен вид договору може містити свої вимоги та штрафи. Наприклад, у журналістиці це може бути заборона праці на будь-яке інше медіа, а штраф за порушення може сягати річного доходу працівника. Тому варто читати договір, вимагати внесення змін, винятків – це цілком реально.

Варто читати і підписувати договір, а також - вимагати екземпляр для себе. Дуже часто під виглядом "підпису у керівництва" працедавці затягують термін підписання умови, і виникає ситуація, коли людина ходить до праці, виконує роботу, але в разі будь-яких нештатних ситуацій навіть не може довести, що працевлаштована, – зазначає координаторка відділу професійної активізації фундації Український дім у Варшаві.

Відповідно, людині нічого не відомо щодо фактичних термінів зголошення до UP (уряду праці) та ZUS (органи соцзабезпечення), від чого напряму залежить багато інших питань - можливість легалізації на підставі працевлаштування, доступ до безкоштовних медичних послуг, звертає увагу спеціалістка.

Невигідні умови, за її словами, неоплачувані понаднормові, неповна відпустка, неповернення частини податків – в тій чи іншій мірі зазвичай зустрічаються при працевлаштуванні низькокваліфікованих працівників, особливо – через незнання польського законодавства та незнання мови (цим користуються недобросовісні працедавці).

Бізнес у Польщі – це часто альтернатива для українок, які хочуть реалізуватися

За чотири роки від початку повномасштабного вторгнення спостерігається дуже чітка тенденція: до Польщі приїхали десятки, а то й сотні тисяч висококваліфікованих і компетентних українських жінок, це лікарки, юристки, економістки, IT-фахівчині, педагоги, дизайнери – люди з реальною експертизою та великим досвідом, зазначаєв коментарі Соцпорталу Марійка Небоженко, засновниця та голова Фонду Empowerment.

Багато з них активно шукають роботу відповідно до своєї кваліфікації, частина перекваліфіковується.

Коли знайти роботу відповідно до компетенцій не вдається – через мовний бар'єр, невизнання дипломів або специфіку польського ринку – багато жінок вирішує відкрити власний бізнес. Це свідомий вибір. Підприємництво дає гідну позицію на ринку і, що дуже важливо, більшу гнучкість часу при самостійному вихованні дітей. Водночас це також більша відповідальність і навантаження, – підкреслює Марійка Небоженко.

За даними PIE, у 2024 році в Польщі було зареєстровано 33 200 українських ФОП – вдвічі більше ніж у 2022 році. Жінки становлять близько 38% засновників.

Фонд Empowerment підтримує таких жінок через освітні та менторингові проєкти, такі як, наприклад Академію підприємництва для жінок з України та освітньо-менторингову програму Business Booster, які реалізує спільно з центрами зайнятості та міжнародними організаціями.

Мета проєкту – дати інструменти, знання і впевненість, щоб розвиватись професійно в новій країні. Так, вже від липня старт Bosiness Booster 2.0 для підприємців, які перебувають тут легально і легально ведуть бізнес мін. 6 місяців і приїхали 24 лютого 2022 року або після.

***

Отже, українські біженки за чотири роки вже адаптувались на польському ринку праці: хтось залишається у сферах, де є найбільша потреба у працівниках, переважно це фізична праця, а хтось прагне змінити фах, продовжити навчання, щоб обійняти вищу позицію і мати перспективу карʼєрного розвитку у цій країні.

Можна обережно стверджувати, що поступово в Польщі залишаються ті українки, які бачать свою конкурентоспроможність і можливості реалізуватися на місцевому ринку праці, чи в бізнесі.

Світ