Норвегія хоче скасування заборони на буріння в Арктиці

14 червня 2026 р. 01:53

14 червня 2026 р. 01:53

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре закликав Європейський Союз переглянути свою позицію щодо заборони на новий видобуток нафти й газу в Арктиці, поставивши під сумнів логіку відмови від ресурсів одного з найближчих союзників Європи на користь імпорту енергоносіїв із США чи країн Перської затоки.

В інтерв’ю Financial Times глава норвезького уряду заявив, що нинішня позиція Брюсселя не відповідає сучасним геополітичним реаліям.

«Європейські країни мають самі вирішити: чи безпечніше купувати газ у Катару? Чи безпечніше купувати його у США?», — сказав Стьоре.

За його словами, після початку повномасштабної війни Росії проти України саме арктичні родовища забезпечили збільшення поставок норвезького газу до Європи.

Зокрема, він згадав завод зі зрідження природного газу в місті Гаммерфест, розташованому більш ніж за 400 кілометрів на північ від Полярного кола. Підприємство відновило роботу у 2022 році після тривалої зупинки через пожежу.

«Коли почалася війна в Україні, ми збільшили експорт газу до Європи. Увесь цей додатковий обсяг надходив саме з Арктики», — наголосив норвезький прем’єр.

Стьоре додав, що якщо Європа не захоче купувати цей газ, він знайде інших покупців.

Арктика стає питанням безпеки

Норвегія від початку російського вторгнення позиціонує себе як надійного демократичного постачальника енергоносіїв для Європи.

Осло ще активніше просуває цю тезу після загострення ситуації на Близькому Сході та американських ударів по Ірану.

Водночас заяви президента США Дональда Трампа щодо Гренландії повернули Арктику до центру уваги європейської безпеки.

На цьому тлі Норвегія наполягає, що газові родовища в регіоні слід розглядати не лише через призму кліматичної політики, а й як стратегічний ресурс.

За словами Стьоре, Брюссель має адаптувати свої рішення до нових умов.

«Я хочу, щоб правила ЄС відповідали світу, частиною якого є сам Євросоюз», — заявив він.

Брюссель може переглянути позицію

За інформацією видання, Єврокомісія вже розглядає можливість відмови від мораторію на нові арктичні проєкти з видобутку нафти та газу.

Саме цього давно домагається Норвегія.

У країні наголошують, що видобуток у Баренцевому морі не слід асоціювати з традиційним образом Арктики — кригою, білими ведмедями та віддаленими незайманими територіями.

Норвезькі компанії Equinor та Vår Energi вже реалізують низку нових проєктів у регіоні. Представники галузі вважають, що скасування мораторію полегшить залучення фінансування від європейських банків.

Водночас у ЄС тема залишається вкрай суперечливою.

Один із європейських дипломатів зазначив, що екологічні ризики навколо нових арктичних розробок залишаються дуже серйозними.

Норвегія пов’язує енергетику з обороною

Осло також наголошує на стратегічному значенні своєї присутності в Арктиці для безпеки НАТО.

Йдеться, зокрема, про так званий «Ведмежий коридор» — морський маршрут між північною Норвегією та архіпелагом Шпіцберген неподалік Кольського півострова, де базується Північний флот Росії та значна частина російських морських ядерних сил.

Стьоре відкинув звинувачення в тому, що Норвегія використовує безпекові побоювання Європи для захисту власної нафтової галузі.

«Я вважаю, що в інтересах Європи отримувати енергію, яка видобувається із застосуванням найсучасніших технологій та найжорсткіших екологічних стандартів у світі» , — заявив він.

У Єврокомісії підтвердили, що арктична стратегія переглядається з урахуванням нових геополітичних та геоекономічних реалій, однак наголосили, що боротьба зі зміною клімату, захист довкілля та сталий розвиток залишаються ключовими пріоритетами ЄС.

Світ