стаття Відставка Стармера: хто стане новим прем’єром Великої Британії та чого очікувати Україні

23 червня 2026 р. 18:14

23 червня 2026 р. 18:14

Кір Стармер оголосив про відставку . Більшість українців ця новина могла застати зненацька: британського прем’єра, як показує соціологія , у нас люблять — хай і менше за Макрона чи фон дер Ляєн, — а у самому Королівстві, здавалося б, останнім часом не було скандалів, подібних до « ковідних вечірок » Бориса Джонсона, або відвертих провалів короткого прем’єрства Ліз Трасс. То чому ж Стармер не може далі очолювати країну — і як його заміна вплине на британську підтримку України? «Слово і діло» відповідає на головні питання, пов’язані з відставкою прем’єр-міністра уряду Його Величності.

Чому Кір Стармер подав у відставку

Коротка відповідь — через катастрофічний програш Лейбористської партії на місцевих виборах у травні 2026 року. До них лейбористи мали 5830 представників у місцевих радах, а після — втратили 1496 місць.

Утім, є нюанс, який робить це не просто поразкою, а саме катастрофою: у Великій Британії місцеві вибори відбуваються щороку — просто не в усіх графствах, районах і містах, а лише в частині. І ось цього року змагання відбувалося за частину округів, у яких партія Стармера мала 2564 представників. І саме серед них вони втратили півтори тисячі.

Після поразки недовіра та скепсис, які давно зростали всередині Лейбористської партії щодо її очільника, перейшли у жорсткі вимоги: або негайні дії — або відставка. Стармер спробував діяти, проте за півтора місяця так і не зміг змінити ситуацію, а шість міністрів з його кабінету подали у відставку .

Причини падіння рейтингу Стармера і лейбористів

Кір Стармер має жахливі рейтинги схвалення серед британців, які останній рік коливалися на рівні від мінус 40 до мінус 50%, що нижче, ніж у Ріші Сунака, і набагато гірше, ніж у Бориса Джонсона.

На початку року на політика посипалася критика через призначення Пітера Мандельсона послом у США у 2025 році — на біду прем’єра, дипломат виявився другом Джеффрі Епштейна. Також проти Стармера зіграли висока інфляція та зростання безробіття, про які «Слово і діло» розповідало в інфографіці про стан британської економіки після Брекзиту.

Усе це разом із невдоволенням міграційною політикою, збільшенням вартості життя й загальною невизначеністю курсу уряду зумовило падіння популярності лейбористів у країні та Кіра Стармера — всередині самої партії.

Можливо, Стармер пережив би цю кризу, проте йому бракує харизми, яка дозволяла його попередникам, зокрема Борису Джонсону чи Тоні Блеру, долати навіть серйозні репутаційні удари.

Чи відбудуться у Британії позачергові вибори до парламенту

Лідер партії «Reform UK» Найджел Фарадж одразу після новини про відставку Стармера запропонував провести позачергові парламентські вибори. Чому правий популіст висуває такі вимоги, цілком зрозуміло: його партія стала головним переможцем місцевих виборів , і Фарадж відчув, що «Реформ» знову опинилася на гребені хвилі популярності.

Утім, поки що політична криза не настільки глибока, тож наступним прем’єр-міністром усе ж стане новий лідер лейбористів — адже у Британії прем’єром стає лідер партії, що формує уряд.

Висування кандидатів почнеться 9 липня і триватиме до 16 липня. Хто переможе у цьому змаганні, стане відомо лише у вересні — а доти Кір Стармер виконуватиме свої обов’язки.

Хто стане наступним прем’єр-міністром

Усередині лейбористів є кілька основних кандидатів на лідерство в партії, проте найімовірнішим переможцем є 56-річний Енді Бернем, який раніше обіймав різні посади в лейбористських урядах.

У 2015 році Бернем посів друге місце на виборах очільника Лейбористської партії — поступившись Джеремі Корбіну, чиє місце у 2020 році зайняв Кір Стармер. Після поразки на партійних виборах Бернем став мером Великого Манчестера й успішно реформував транспортну систему міста, а також здобув велику популярність завдяки проактивній позиції під час пандемії.

Ще донедавна перед Бернемом була головна перешкода: щоби стати прем’єром, треба бути членом парламенту, а Бернем склав свої повноваження у 2017 році й відтоді працював на місцевому рівні.

У червні 2026 року відбувся справжній політичний фокус: парламентар Джош Саймонс добровільно склав свої повноваження, щоби в його окрузі, Мейкерфілді, відбулися довибори, у яких мав взяти участь і перемогти Енді Бернем. І він це зробив — з великим відривом від кандидата від «Реформ».

Чи зміниться підтримка України в Британії

Якщо Енді Бернем справді стане прем’єр-міністром — а на це є високі шанси, — то Україні не варто боятися зміни курсу Великої Британії.

Бернем — один з найвідданіших прихильників України серед чинних британських політиків, і не лише на словах: після вторгнення 2022 року він став одним зі співзасновників UNBROKEN Cities Network, яка допомагає однойменному центру реабілітації в Україні.

Це ще не означає, що Бернем радикально збільшить військову чи фінансову підтримку України. Зрештою, за останні роки у Європі кілька разів перемагали політики, які обіцяла посилити підтримку України, але після перемоги зменшували свої амбіції в цьому напрямі — згадати хоч би Фрідріха Мерца з ракетами «TAURUS» Утім, шанси на зменшення допомоги Україні у разі перемоги Бернема мінімальні.

Головний ризик для України полягає в тому, що новий лідер не вбереже лейбористів від падіння рейтингів, на що найбільше впливають внутрішні британські проблеми. У найгіршому разі Бернем може закінчити як Ліз Трасс, яка пішла у відставку через півтора місяця. А в майбутньому це збільшить імовірність приходу до влади партій на кшталт «Реформ», яка доволі скептично ставиться до підтримки України.

Що ж до планів самого Кіра Стармера, то майбутній-колишній-прем'єр так описав їх у своїй промові: «Коли я залишу найвідповідальнішу посаду в країні, я приділятиму більше часу найважливішій справі – бути найкращим чоловіком для моєї чудової дружини Вік, яка була моєю опорою і в добрі, і в лихі часи, а також бути найкращим батьком для моїх прекрасних дітей, які є моєю гордістю і моєю радістю».

Денис Ратушний, спеціально для «Слово і діло».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Світ