Угорщина планує розсекретити досьє спецслужб часів комуністичного режиму

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Угорщина планує розсекретити досьє спецслужб часів комуністичного режиму

24 червня 2026 р. 18:59

24 червня 2026 р. 18:59

Угорщина планує розсекретити досьє на інформаторів часів комуністичного режиму в рамках ініціативи прем’єр-міністра Петера Мадяра.

Про це повідомляє Bloomberg , передає Укрінформ.

Ця пропозиція, яку уряд подав у середу, з’явилася через 37 років після падіння комунізму у Східній Європі. На відміну від інших країн колишнього радянського блоку, Угорщина ніколи не оприлюднювала досьє на інформаторів після переходу до демократії.

«Ми погашаємо багаторічний борг», - написав Мадяр у соцмережах, коментуючи цю пропозицію.

Документи планується зробити доступними до 23 жовтня — 70-ї річниці Угорської революції 1956 року, коли тисячі угорців виступили проти окупації країни Радянським Союзом.

Запропонований законопроєкт, найімовірніше, буде ухвалений, зважаючи на дві третини голосів, які має у парламенті партія Мадяра «Тиса», пише видання. Він передбачатиме створення незалежної комісії, до складу якої ввійдуть діючі співробітники розвідки, незалежні історики та архівісти, які визначатимуть, які документи мають залишатися засекреченими. Важливо, що критерії збереження секретності документів будуть посилені. Якщо досі секретними могли залишатися документи, які загрожували завдати шкоди зовнішнім відносинам Угорщини, то у майбутньому секретними зможуть залишатися лише ті, що загрожують відносинам з країнами ЄС, Європейського економічного простору або НАТО — це цілеспрямована зміна, яка виключає Росію як підставу для збереження секретності.

Як зазначає видання, хоча багато з тих, хто фігурує у цих справах, можливо, вже не живі, а документи могли бути вилучені з архівів, ця ініціатива є символічним кроком, покликаним пролити світло на розгалужену мережу інформаторів та тих, хто нею керував. Хоча авторитетні історики вже давно мали доступ до деяких документів, а угорці могли перевірити, чи шпигували за ними за часів комунізму, ця інформація не була широко доступною.

У посткомуністичній історії Угорщині сам факт того, що досьє на інформаторів не було оприлюднене одразу після демократичного переходу, широко вважається «гріхом», який дозволив колишнім елітам обійняти ключові посади в уряді та економіці після падіння «залізної завіси». Наступні уряди призначали колишніх високопосадовців комуністичної епохи на впливові посади. А правління Віктора Орбана, у минулому антикомуністичного студентського лідера, який перетворився на найвідданішого союзника Москви до свого усунення у квітні, не було винятком.

Як повідомлялося, 23 жовтня 1956 року в Угорщині спалахнуло повстання проти комуністичного режиму. На вулиці Будапешта вийшли майже 200 тис. людей. Наступного дня у столицю Угорщини ввійшли радянські війська. За весь період, з 23 жовтня до 4 листопада, було вбито кілька тисяч цивільних осіб. Радянські втрати становили понад 700 загиблих та близько 1,5 тис. поранених.

Фото: pixabay.com