«Це неприпустимо»: Комісар Ради Європи застеріг від передчасного скасування захисту українських біженців

26 червня 2026 р. 09:19

26 червня 2026 р. 09:19

Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті вважає неприпустимим передчасне згортання захисту та допомоги українським біженцям , які у Європі рятуються від розпочатої Росією війни. На тлі дискусій про скорочення підтримки таких українців він оприлюднив застереження та рекомендації для держав-членів Ради Європи.

За даними комісара, станом на березень поточного року лише у країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом перебували 4,3 млн українців. Більшість із них — це жінки та діти.

Найбільше українських громадян шукали прихисток у Німеччині — 1 274 955 або 29,4% від загальної кількості населення ЄС. У Польщі українських біженців було 961 405, у Чехії — 379 820. Ще сотні тисяч громадян України рятувалися від війни у європейських країнах, які не входять до складу ЄС.

«Підрив солідарності має наслідки для людей та створює ризики порушення державами своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Щоб уникнути прогалин у захисті мільйонів людей, переміщених з України по всьому континенту, теплий прийом, який Європа надала їм у 2022 році, має бути продовжений з новою прихильністю. Зараз час для більшої солідарності, а не меншої», — заявив О’Флаерті.

Він висловив занепокоєння, що на такі групи, як чоловіки призовного віку та люди з умовно «безпечніших» регіонів України, посилюється тиск щодо передчасного припинення заходів тимчасового захисту. Ще однією тривожною тенденцією комісар назвав скорочення соціальної підтримки, появу політик, що призводять до передчасного повернення людей, та зростання антиукраїнських настроїв у країнах перебування.

Водночас він нагадав, що Росія завдає по Україні масованих ракетних ударів по всій країні, внаслідок яких гинуть та страждають мирні жителі, а також руйнується цивільна інфраструктура. Комісар наголосив, що з огляду на це жоден регіон України не можна вважати цілком безпечним. За словами О’Флаерті, число потерпілих серед цивільного населення у 2025 році та в останні місяці досягло найвищого рівня початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

«Нинішні реалії на місцях в Україні не відповідають умовам для безпечного та гідного повернення. Виведення людей з-під колективного тимчасового захисту без надійної системи соціального захисту ризикує призвести до того, що мільйони людей опиняться в правовій невизначеності, злиднях та будуть змушені повернутися в небезпечні умови проти своєї волі», — додав О’Флаерті.

Комісар також зауважив, що причиною звернень щодо отримання притулку можуть стати питання, пов’язані з військовою службою. О’Флаерті додав, що держави-члени повинні забезпечити доступ до індивідуальних оцінок таких заяв.

Комісар надав рекомендації щодо подальших заходів Європи у відповідь на вимушене переселення громадян України. Він закликав до дій, які ґрунтуються на зобов’язаннях держав-членів у сфері прав людини. Серед основних рекомендацій для держав-членів Ради Європи:

• Забезпечення безперервності захисту так довго, як це потрібно. Зокрема, продовження терміну тимчасового захисту або надання альтернативних правових статусів, поки ситуація в Україні не дозволить здійснити безпечне, гідне та стабільне повернення людей відповідно до міжнародного права у сфері біженців та прав людини.
• Уникнення небезпечного або передчасного повернення українських біженців додому. Тобто, не варто впроваджувати такі заходи, як скорочення соцдопомоги чи створення перешкод, що не залишають українцям іншого вибору, окрім як покинути країни перебування або жити в невизначеності.
• Гарантування захисту без дискримінації за ознакою працевлаштування, тривалості перебування в країні захисту чи інших факторів. Потрібно чітко враховувати потреби вразливих груп, зокрема людей похилого віку, жінок, які самостійно виховують дітей, самих дітей, людей з інвалідністю та людей з тимчасово окупованих територій.
• Збереження доступу до національних систем надання притулку. Якщо ж держави й вирішать запровадити зміни або обмеження у системах колективного захисту, то вони все одно повинні гарантувати повний доступ до індивідуальних процедур надання притулку.
• Планування майбутніх повернень. Усі повернення українців мають бути добровільними, безпечними, гідними та ґрунтуватися на повній поінформованості. Держави повинні співпрацювати для планування довгострокової відбудови, компенсації або реституції майна, а також забезпечення соціальної єдності для майбутнього, коли безпечні та стійкі повернення стануть можливими.

Нагадаємо, дискусія щодо майбутнього статусу українців у Європі активізувалася на тлі того, що Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту до 4 березня 2027 року. Після завершення цього фінального терміну для мільйонів громадян вичерпається право на перебування за спрощеною процедурою. Вже зараз деякі держави-члени вирішили виступити з ініціативами щодо обмеження або перегляду правил захисту. Зокрема, у Чехії обговорювали можливість звуження пільг для українців, а в Австрії лунали пропозиції щодо обмежень для чоловіків призовного віку. Водночас Брюссель наголошував, що держави ЄС не можуть запроваджувати дискримінаційні правила для окремих категорій громадян України.

Тож Єврокомісія шукає механізми поступового переходу українців до довгострокових форм легального перебування в ЄС без втрати вже набутих прав і гарантій.

Світ