Без деескалації напруги співпраця урядів України та Польщі зазнає ерозії

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Без деескалації напруги співпраця урядів України та Польщі зазнає ерозії — експерт

01 липня 2026 р. 19:31

01 липня 2026 р. 19:31

Відносини України та Польщі перебувають у найнижчій точці за кількома параметрами. Але така ситуація не може тривати довго, адже без деескалації на політичному треку ерозії зазнає й технократичний, прагматичний бік співпраці країн, пише у статті " Чотири треки примирення: як врятувати українсько-польські відносини " виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко .

Сушко нагадує, що взаємодія між президентами України та Польщі заморожена, а прогрес у питанні історичного діалогу девальвований останніми подіями. Окрім цього, поляки мають негативну думку щодо українців, також 60% мешканців країни не підтримують вступ України до ЄС.

"До останнього часу криза на зачіпала взаємодії урядів у частині двосторонніх економічних відносин та євроінтеграції, а також ключового, життєво важливого безпекового треку — безперебійного продовження постачання зброї та боєприпасів, навчання, обміну даними. Уряд Дональда Туска всіляко намагається деескалувати кризу, і уряд Свириденко всіляко підтримує атмосферу позитивної співпраці. Уряд Польщі також поки що опирається дедалі більшому тиску на користь блокування подальших кроків із вступу України до ЄС", — йдеться у матеріалі.

Сушко пояснює, що криза серйозна, і вона поки не досягла свого піку . Він нагадує, що обидві сторони звинувачують одна одну: Варшава каже, що статус-кво порушив Київ через найменування підрозділу ССО "імені Героїв УПА", а Україна вважає, що ескалація розпочалася з реакції Варшави, адже політика вшанування УПА не є для України новою.

Так само думка розходиться й у питанні національного пантеону , законопроєкт про який проголосувала Рада . У Польщі такий крок сприймають як частину плану з приниження Польщі. В Україні ж вважають, що це — етап тривалого процесу, що пройшов довгий шлях консультацій, експертних обговорень і має за собою довгу історію, яка в не пов’язана із поточним польсько-українським загостренням.

"На сьогодні очевидно, що швидко залагодити конфлікт і повернутися до статус-кво вже не вдасться, і його розв’язання можливе лише в рамках довгострокової стратегії, де обидві сторони визнаватимуть взаємну стратегічну значущість одна одної. В іншому разі можна очікувати лише довгострокового охолодження і переходу відносин у суто трансакційну модель (ти — мені, я — тобі), яка навряд чи є життєздатною в умовах продовження протистояння з Росією, що навряд чи зникне з порядку денного", — наголошує експерт.

Раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач поставив під сумнів те, що офіційний Київ справді хоче завершити шлях до вступу України в ЄС, назвавши українські еліти "клептократичними" та "олігархічними".