«Для них ФСБ страшніша за Україну»: у Fox News розповіли про кризу в оточенні Путіна

01 липня 2026 р. 23:51

01 липня 2026 р. 23:51

Серія ліквідацій високопоставлених російських військових оголила дедалі глибші суперечності між армією та Федеральною службою безпеки Росії. Про це повідомляє Fox News із посиланням на джерело в європейській розвідці та російського опозиційного політика Максима Каца.

9 червня в підмосковній Балашисі вибухнув замінований автомобіль BMW, унаслідок чого загинув генерал-лейтенант Міністерства оборони Росії Дамір Давидов , який відповідав за забезпечення російських військ ракетами й артилерійськими боєприпасами.

Примітно, що вибух стався приблизно за 350 метрів від місця, де у квітні 2025 року внаслідок підриву автомобіля загинув заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Росії генерал-лейтенант Ярослав Москалик.

Ще раніше в Москві був убитий начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Росії генерал-лейтенант Ігорь Кірілов . Він загинув унаслідок вибуху бомби, захованої в електросамокаті. Джерело в Службі безпеки України тоді повідомило, що операцію провела СБУ.

На думку співрозмовників Fox News, ці атаки є частиною ширшої кампанії з ліквідації російських військових керівників, яка дедалі помітніше демонструє внутрішні проблеми російської системи безпеки.

За словами джерела в європейській розвідці, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну високопоставлені офіцери гинули не лише на фронті, а й унаслідок ракетних ударів, атак безпілотників, вибухів автомобілів та авіакатастроф.

«Між російськими силовими структурами існують внутрішні суперечності. Російські військові хочуть, щоб ФСБ гарантувала фізичну безпеку генералів, але ФСБ виступає проти того, щоб брати відповідальність за військових», — сказав співрозмовник видання.

За його словами, ця ворожнеча має глибоке історичне коріння.

«Це тягнеться ще з радянських часів. Спецслужби не люблять армію, а армія не любить спецслужби», — пояснив він.

Як зазначає Fox News, війна значно підвищила роль військових у Росії, однак політична система Владіміра Путіна й надалі сприймає генералів як потенційну загрозу.

У результаті Кремль опинився у парадоксальній ситуації: Росії необхідні досвідчені командувачі для продовження війни, але спецслужби, які залишаються найвпливовішою силою в державі, не прагнуть відповідати за їхню безпеку.

За даними незалежного російського видання Mediazona, від початку повномасштабної війни підтверджено загибель щонайменше 15 російських генералів, серед яких п'ять генерал-лейтенантів, сім генерал-майорів і троє колишніх генералів.

Серед них — заступник командувача Південного військового округу Олег Цоков , начальник штабу 35-ї загальновійськової армії Сєргєй Горячєв , заступник командувача 14-го армійського корпусу Владімір Завадскій , високопоставлений командувач Повітряно-космічних сил Алєксандр Отрощєнко , колишній генерал-майор Канамат Боташев, а також генерал-майори Андрєй Суховєцкій і Владімір Фролов , які загинули ще на початку вторгнення.

Максим Кац вважає, що армія традиційно залишається найвразливішою частиною російської владної системи.

«У Росії ФСБ — найбільша і найвпливовіша силова структура, а сам Путін походить саме з цієї системи. Армію ж завжди сприймали як потенційну загрозу», — сказав він.

За словами опозиціонера, Кремль історично побоювався популярних військових командирів, адже саме армія є однією з небагатьох структур, здатних кинути виклик політичній владі.

«Ви не знайдете російських військових на високих державних посадах. Ще з часів Сталіна влада боїться армії. Щойно з'являється відомий генерал із власним авторитетом, його так чи інакше усувають — законними методами, як інших генералів, або як це сталося з Прігожиним . У Росії не існує популярних генералів», — наголосив Кац.

Він зазначив, що навіть під час війни російська армія не отримала реального політичного впливу.

«Армія не бере участі в ухваленні рішень. Її фінансують, але практично всі ресурси спрямовані на війну. Генерали багаті, але не настільки, як міністри чи керівники ФСБ. Серед російських еліт вони залишаються одними з найменш впливових», — сказав він.

Саме це, на його думку, пояснює небажання військових довіряти власну безпеку ФСБ.

«Для них ФСБ є значно більшою загрозою, ніж українська армія. Українська армія ліквідовує генерала час від часу. ФСБ набагато швидше відправляє генералів до в'язниці», — заявив Кац.

Джерело в європейській розвідці наголосило, що ліквідація високопоставлених офіцерів має не лише військові, а й серйозні психологічні наслідки.

«Путін розуміє, що загибель відомих російських генералів негативно впливає на моральний стан російської армії, який і без того є низьким», — сказав співрозмовник.

За його словами, саме через конфлікт між військовими та ФСБ у Кремлі знайшли компромісне рішення: охорону генералів передали не Федеральній службі безпеки, а службі безпеки адміністрації президента Росії.

Окрему увагу Кац звернув на внутрішньополітичну ситуацію напередодні парламентських виборів у Росії, які мають відбутися у вересні.

На його думку, вибори не будуть вільними, а Кремль традиційно сфальсифікує результати. Однак головною проблемою для влади може стати не сам факт фальсифікації, а суспільне сприйняття її масштабів.

«Усі й так знають, які результати оголосять. Питання лише в тому, чи повірить їм хтось», — сказав він.

За словами Каца, режим Путіна багато років спирався не лише на репресії, а й на переконання суспільства, що більшість росіян підтримує президента.

«Путін ніколи не керував країною в ситуації, коли не мав підтримки більшості. Його легітимність тримається на тому, що всі вважають, ніби він має більшість. Якщо ж усі зрозуміють, що більшість проголосувала проти нього, а результати просто намалювали, це буде зовсім нова ситуація», — зазначив опозиціонер.

Він додав, що на відміну від демократичних країн, Путін не може дозволити собі просто програти вибори.

«Путін не може програти так, як Орбан. Але якщо вся Росія зрозуміє, що всі голосували проти нього, а результати просто сфальсифікували, він опиниться в ситуації, у якій ще ніколи не був», — підсумував Кац.

Світ