Армія США ризикує виявитися неготовою до нових конфліктів — Bloomberg

05 липня 2026 р. 15:32

05 липня 2026 р. 15:32

Ведення війни, стратегія та системи озброєння змінюються з надзвичайною швидкістю . США, як і раніше, мають найпотужнішу армію. Але здатність Америки домінувати на полі бою, не кажучи вже про цілий регіон, перебуває під загрозою, і військові розуміють це краще, ніж багато національних лідерів. Про це пише у статті для Bloomberg оглядач Макс Гейстінґс.

Армія США наразі закуповує 50 тисяч дронів на рік, а у 2027 році цей показник має зрости до 340 тисяч. Звучить як велика кількість? Так, але Україна виробляє та запускає чотири мільйони дронів на рік. Тим часом іранська ракета, що влучила в авіабазу в Перській затоці, знищила літак раннього попередження E-3 Sentry вартістю $300 мільйонів. Це був один із лише 16 таких літаків американської армії.

Водночас українські морські дрони вартістю $300 тисяч за одиницю продемонстрували в Чорному морі здатність знищувати військові кораблі вартістю в сотні мільйонів доларів — вони потопили та пошкодили десятки російських суден.

Іранський режим досі стоїть на ногах, витримавши потужну американсько-ізраїльську кампанію. З 2022 року Україна бореться з повномасштабним вторгненням РФ. Гейстінґс зазначає, що деякий час тому він був серед тих, хто побоювався, що українська оборона впаде, коли президент США Дональд Трамп почав загравати з російським диктатором Владіміром Путіним і різко скоротив постачання зброї до Києва, особливо ракет протиповітряної оборони.

Натомість Україна чинить надзвичайний опір російським військам, який, зокрема, забезпечується озброєнням власного виробництва, яке значною мірою фінансує Європа. Винахідливість українців змінила ситуацію на передовій, навчаючи інші країни багато чого не лише про цю війну, а й про те, якими, ймовірно, будуть усі майбутні війни.

Українці завдають росіянам втрат, значною мірою застосовуючи безпілотники. Жоден розсудливий аналітик не стверджує, що ці низькотехнологічні пристрої роблять усі дорогі системи озброєння зайвими. Авіація США та Ізраїлю змогла завдати ударів по іранських цілях, здійснивши понад 13 тисяч атак, при цьому зазнавши дуже низьких втрат. Як російська, так і українська протиповітряна оборона є вразливими.

Однак сам масштаб заходів, необхідних для протидії рою дронів або ракетному обстрілу, лякає країни з обмеженими ресурсами. З моменту, коли США та Ізраїль 28 лютого почали операцію проти Ірану, американці витратили приблизно половину своїх запасів ракет Patriot, а також більшу частину перехоплювачів THAAD. На поповнення цих запасів підуть роки. Якщо ворог США розпочне новий наступ десь в іншому регіоні — найімовірніше, це буде Китай проти Тайваню — то війна, яку Трамп обрав проти Ірану, залишить американські Збройні сили недостатньо підготовленими.

За оцінками, США витрачають чотири мільйони доларів щоразу, коли ракета Patriot збиває іранський безпілотник Shahed, який обходиться Тегерану в суму від $7000 до $35000. ВМС США виявляють надзвичайну обережність у відправці своїх великих авіаносців у будь-яку точку в межах досяжності іранського вогню в Ормузькій протоці.

Щодо штучного інтелекту, то експерти вважають, що ШІ загрожує підірвати технологічну перевагу, яку США мали над реальними та потенційними ворогами з часів Другої світової війни. Технологія розвивається настільки стрімко, що навіть найспритнішим департаментам оборонних закупівель важко з’ясувати, що саме слід купувати. Оскільки США та їхні союзники є відкритими суспільствами, це спрощує ворогам шпигунство проти передових корпорацій.

Такі китайські компанії, як DeepSeek, Moonshot і Minimax, безсоромно копіюють кожен крок американських піонерів — Anthropic PBC, OpenAI та Google. Потім Китай створює власні моделі ШІ. Тим часом спроби домовитися про міжнародне регулювання у сфері штучного інтелекту, здається, приречені на провал.

Через очевидні небезпеки деякі працівники американської галузі штучного інтелекту намагаються запобігти використанню ШІ у військових цілях. Але важко відмовити Пентагону в доступі до технологій штучного інтелекту, коли реальні та потенційні вороги Америки, особливо Китай, цілодобово працюють над тим, щоб використовувати власні версії цих технологій у військових цілях. Якими б не були побоювання щодо безвідповідальності уряду Трампа, перегони озброєнь у сфері штучного інтелекту є реальністю.

Ніхто не знає, яким буде результат військового змагання у сфері штучного інтелекту, окрім того, що переможені будуть шкодувати. ЗМІ писали, що деякі невдалі ізраїльські авіаудари по Газі, внаслідок яких загинуло багато палестинських цивільних, здійснювалися за допомогою систем наведення на основі штучного інтелекту. Хоча це ніколи офіційно не підтверджувалося, такий випадок ілюструє потенційну небезпеку ШІ.

Наразі США, Китай і Росія — це єдині держави, які можуть дозволити собі розгортати великі збройні сили, здатні діяти в усьому спектрі військових операцій. Усі інші країни змушені робити важкий вибір щодо того, куди інвестувати обмежені ресурси. Велика Британія нещодавно опублікувала план інвестицій в оборону, який обіцяє значне фінансування у сфері безпілотників ціною списання більшої кількості військових кораблів. Інші країни мають подібні проблеми з ухваленням жорстких рішень у сфері оборони в час революційних геополітичних змін.

Важливим є акцент на технологіях виявлення та протидії підводним загрозам для трубопроводів і ліній зв’язку. Російські підводні човни постійно проводять розвідку. На тлі кібератак з боку РФ та Китаю, а також російського тероризму, слід очікувати військових дій низької інтенсивності, які триватимуть невизначений час.

Можливі цілком несподівані загрози, пов’язані з технологіями, які постійно розвиваються. Єдиною втіхою є те, що, всупереч поширеним прогнозам, людство пережило 81 рік ядерної ери. Якщо вдасться запобігти поєднанню ядерної зброї зі штучним інтелектом, людство матиме непогані шанси пройти й наступні вісім десятиліть. Але якщо цього не зробити, шанси західної цивілізації на виживання значно зменшаться, зазначає оглядач.

Як писало нещодавно WSJ, традиційні завойовницькі війни вже неможливі. Технологічні досягнення — такі як дрони та дешеві високоточні ракети — зрівняли шанси між меншими країнами та великими державами, які витрачають сотні мільярдів доларів на свої збройні сили. Таке звуження розриву в силі обмежило те, чого можна досягти лише військовою міццю.

Чи може людина захищати країну, сидячи за комп’ютером із чашкою кави за тисячі кілометрів від фронту? Засновник компанії-виробника дронів “Оса”, які застосовувалися в операції “Павутина” Валерій Боровик у статті “Нова «Павутина» і Hi-tech мобілізація: як зробити захист країни привабливим ” описав концепцію дистанційної війни, де дрони, ШІ та оператори можуть змінити не лише поле бою, а й саме ставлення суспільства до мобілізації.

Світ