Закарія: Трамп виграє суперечку з НАТО, але програє Америку — WP

11 липня 2026 р. 01:39

11 липня 2026 р. 01:39

Популярне переконання, що збільшення оборонних витрат європейських союзників у НАТО дозволить Америці витрачати менше, є помилковим, а запущені Дональдом Трампом процеси принесуть США серйозні геополітичні та економічні втрати. Про це пише відомий міжнародний аналітик та публіцист Фарід Закарія у своїй колонці для The Washington Post.

Попри те, що європейські члени альянсу збільшили свої бюджети з 1,4% ВВП у 2014 році до 2,3% у 2025 році, адміністрація Трампа запропонувала рекордний оборонний бюджет США на 2027 фіскальний рік у розмірі 1,5 трлн доларів. Це пов’язано з тим, що американські витрати відображають статус глобальної супердержави, тоді як безпосередньо на оборону Європи спрямовується лише близько 5% від загального військового бюджету Вашингтона. На думку Закарії, саме ці відносно невеликі витрати десятиліттями забезпечували США непропорційно великі вигоди — політичний вплив, мережу військових баз, підтримку союзників та провідну роль у НАТО.

Понад 75 років домінування в НАТО забезпечувало США колосальні стратегічні переваги. Вашингтон розгорнув понад 30 військових баз у Європі для проєктування сили в Африці та Азії, а європейські уряди часто погоджувалися на транзит та підтримку навіть тих американських воєн, з якими внутрішньо не погодилися б, як-от кампанія в Іраку. Крім того, Європа традиційно купувала американське озброєння — винищувачі F-35, системи HIMARS та Patriot, щоб міцніше прив'язати себе до американських гарантій безпеки.

Тепер європейські посадовці відкрито заявляють про необхідність зменшення залежності від військово-промислового комплексу США через побоювання, що американська влада в майбутньому може заблокувати постачання запчастин або оновлення програмного забезпечення. За словами автора, це означає не лише можливу втрату прибутків американських оборонних компаній, а й послаблення одного з головних важелів політичного впливу Вашингтона на союзників. Коли Данія змушена вислуховувати погрози американського президента щодо Гренландії, вона тричі подумає перед купівлею наступної партії американської зброї. Це рішення завдасть значного удару по прибутках компаній США та стратегічному партнерству.

Найбільша небезпека полягає у відродженні європейського мілітаризму на національних рівнях. Геніальність американської стратегії після 1945 року полягала в тому, що під «ядерною парасолькою» США європейським країнам не потрібно було поводитися як класичні агресивні великі держави. Закарія вважає, що подібні сумніви можуть виникнути й в інших європейських країнах, якщо вони перестануть бути впевненими у надійності американських гарантій. Франції та Німеччині не довелося вступати в гонку озброєнь одна проти одної, що загасило багатовікове суперництво всередині Європи.

Зараз країною з найбільшим потенціалом для нарощування військової сили стає Німеччина, яка починає масштабно озброюватися. Якщо США остаточно продемонструють свою ненадійність, європейські держави повернуться до старої геополітики балансу сил. У такій системі, попереджає Закарія, держави дедалі більше покладатимуться на власну військову міць і керуватимуться насамперед національними інтересами, а не американським лідерством. З часом американці сумуватимуть за колишнім НАТО — не тому, що воно було фінансово справедливим, а тому, що воно забезпечувало стабільний, мирний і повністю проамериканський світ.

Політика Дональда Трампа щодо НАТО вже кілька років змінює підхід європейських союзників до власної безпеки. Трамп перетворює НАТО на комерційний проєкт і намагається перетворити Європу на більш самостійного партнера Вашингтона.

Водночас вимога Трампа довести видатки до 5% ВВП залишається предметом дискусій, адже для більшості європейських держав вона є надзвичайно складною для виконання. Саме про це йдеться в статті " 5% ВВП на оборону для європейських країн: наскільки така вимога Дональда Трампа є реалістичною " кандидата економічних наук Миколи Гаврися .

Світ