Трамп повідомив Конгрес про поновлення бойових дій проти Ірану: що відомо про ситуацію на Близькому Сході

13 липня 2026 р. 22:41

13 липня 2026 р. 22:41

Після кількох днів взаємних ударів Сполучені Штати та Іран повернулися до відкритого протистояння , попри укладене раніше перемир'я. Президент США Дональд Трамп оголосив про відновлення американської морської блокади Ірану, заявив про намір взяти під контроль Ормузьку протоку та запровадити 20% збір із вантажів, що проходитимуть через неї. Про це повідомляє The New York Times.

Видання отримало лист Дональда Трампа до Конгресу США, датований п'ятницею, у якому президент офіційно повідомляє законодавців про відновлення бойових дій проти Ірану.

У документі зазначено, що американські війська 7 липня здійснили «оборонні удари по цілях на території Ірану».

Повідомлення Конгресу має юридичне значення. Раніше обидві палати американського парламенту вимагали від президента або припинити війну , або отримати схвалення Конгресу для її продовження. Водночас Білий дім наполягає, що Трамп як верховний головнокомандувач має право самостійно ухвалювати такі рішення.

США відновлюють морську блокаду Ірану

Центральне командування США (CENTCOM) оголосило, що з вівторка американські військові знову забезпечуватимуть морську блокаду Ірану.

«Сили CENTCOM забезпечуватимуть виконання блокади щодо суден, які прямують до іранських портів або залишають їх. Водночас американські військові й надалі сприятимуть безпечному судноплавству для всіх суден, які не порушують режим блокади» , — йдеться у повідомленні командування.

Блокаду США скасували лише місяць тому після укладення перемир'я між Вашингтоном і Тегераном.

Крім того, Трамп заявив про намір стягувати плату за проходження Ормузькою протокою.

В інтерв'ю Fox News Трамп заявив, що саме США забезпечуватимуть безпеку судноплавства.

«Ми будемо її охороняти, і нам за це платитимуть», — сказав він.

Пізніше президент уточнив, що Сполучені Штати мають отримувати компенсацію «у розмірі 20% вартості всіх вантажів», які проходитимуть через протоку.

«США отримають відшкодування у розмірі 20% від усіх перевезених вантажів за всі витрати, необхідні для забезпечення безпеки цієї дуже нестабільної частини світу», — написав Трамп у своїй соцмережі.

Водночас ідея Трампа суперечить заявам його найближчих соратників. Державний секретар США Марко Рубіо наприкінці червня наголошував, що міжнародне право не дозволяє жодній країні стягувати плату за проходження міжнародними водними шляхами.

Такої ж позиції дотримувався і віцепрезидент Джей Ді Венс, який після укладення перемир'я заявляв, що міжнародні протоки мають залишатися вільними від будь-яких зборів.

Крім того, США разом із країнами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки підписали спільну декларацію, у якій сторони прямо відкинули будь-які спроби встановити контроль над Ормузькою протокою або запровадити плату за судноплавство.

Тим часом іранські військові повідомили про нові удари по американських військових об'єктах у Йорданії, Бахрейні, Кувейті та Омані.

У відповідь США завдали нової серії ударів по військовій інфраструктурі Ірану, пов'язаній із атаками на цивільне судноплавство. Однією з головних особливостей останньої операції стало перше в історії бойове застосування американських морських дронів.

CENTCOM повідомило, що під час атаки на військово-морську базу Бендер-Аббас американські сили використали три безекіпажні надводні апарати Corsair виробництва компанії Saronic Technologies. Ціллю стали об'єкти обслуговування підводних човнів і бойових кораблів.

У командуванні заявили, що удар суттєво послабив можливості Ірану здійснювати атаки на комерційні судна.

Військові зазначають, що використання морських дронів стало черговим кроком у зміні сучасної війни. Водночас The New York Times звертає увагу, що саме Україна першою довела ефективність такого виду озброєння у війні проти Росії, використовуючи морські безпілотники для ураження кораблів, літаків і гелікоптерів у Чорному морі.

Заяви Трампа миттєво позначилися на світових ринках. Ціна нафти Brent у понеділок зросла ще на 9%, досягнувши 83 доларів за барель.

Світ