"Може обернутися катастрофою": в Європарламенті пояснили, що може примирити Україну та Польщу

15 липня 2026 р. 15:25

15 липня 2026 р. 15:25

Ключем до примирення може бути молодь.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Уже майже два місяці триває конфлікт на історичному підґрунті між Польщею та Україною. Він вийшов за межі двох держав – в Європейському парламенті нещодавно підтримали доповідь, в якій президента Володимира Зеленського розкритикували за "невиправдану ескалацію" через присвоєння одному з елітних підрозділів ЗСУ імені героїв Української повстанської армії (УПА).

У Варшаві навіть заявили, що не погодяться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не змінить підхід до вшанування діячів УПА та ОУН.

Не допустити ще більшої сварки

Як зазначає "Телеграфу" депутат Європарламенту від Румунії Дан Барна, нікому не йде на користь, якщо подібні ситуації виходять за межі діалогу між двома столицями.

"Знадобився певний час, перш ніж два міністри (закордонних справ – Ред.) почали обговорювати ситуацію й відкрито її визнали. Якщо вирішувати такі питання відразу після їх виникнення, є всі шанси владнати їх на двосторонньому рівні.

Якщо ж справа доходить до парламенту, до обговорення доповіді та внесення поправок, виникає безліч зайвих дискусій. Це нікому не йде на користь. Тому перше, що потрібно робити в таких ситуаціях, — негайно їх вирішувати", – каже він.

Цю думку не поділяє євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічюс. У розмові з нашим виданням він наголосив, що найбільшою помилкою було б просто усунутися від процесу зі словами: "Нехай цим займаються Варшава й Київ".

Він нагадав про про один показовий епізод, що трапився в Польщі під час вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії.

"Один з представників польської сторони (мова про тимчасового повіреного у справах Польщі в Україні Пйотра Лукасевича – Ред.), сказав приблизно таке: "Коли ми звертаємося до української сторони з проханням взяти на себе історичну відповідальність, давайте запитаємо самих себе, чи готові ми відкрито замислитися над цими питаннями.

Раптом здійнявся шквал націоналістичного обурення: "Як так? Його потрібно звільнити. Він не має обіймати цю посаду". Втім, міністр закордонних справ Радослав Сікорський став на захист цього дипломата, і не дарма.

Це має бути процес взаємного осмислення з обох боків. Волинь стала наслідком певних попередніх подій, які відбувалися десятиліттями. До цієї теми потрібно ставитися дуже делікатно", — нагадав євродепутат.

За його словами, ЄС має інструменти, які можна використати для примирення сторін.

"Я дуже сподіваюся на створення молодіжних платформ. Саме молодь має взяти ініціативу у свої руки — польська, українська, угорська, румунська.

Ймовірно, Європейська комісія могла б виступити посередником: створити якісні платформи для діалогу, залучити істориків, людей із відкритим світоглядом та інших фахівців", — вважає Ауштрявічюс.

Він так само назвав "хорошим початком" зустріч Радослава Сікорського та Андрія Сибіги, яка відбулася 3 липня у Варшаві. Українська сторона запропонувала сусідам пакет антикризових кроків для зниження напруги. Зокрема, подальші консультації між МЗС, зустрічі істориків-фахівців періоду Другої світової війни та залучення релігійних лідерів обидвох країн.

"Якщо ми дозволимо, щоб це перетворилося на предмет політичного суперництва між окремими політичними силами в різних країнах, це обернеться катастрофою", – підсумував він.

Не історією єдиною

Показово, що в публічну дискусію з боку Варшави знову повертається й аграрна тема. Зокрема, під час виступу в Брюсселі заступник держсекретаря Міністерства сільського господарства Польщі Адам Новак наголосив, що в країні досі добре пам’ятають наслідки відкриття європейського ринку для України, що й досі "болісно позначається на частині фермерських господарств".

У 2022 році Європейський Союз запровадив тимчасовий режим для України, який передбачав скасування мит і спрощення доступу українських товарів до європейського ринку на тлі повномасштабної агресії Росії. Метою було підтримати українську економіку та зберегти експортні можливості країни після блокування традиційних торговельних шляхів через Чорне море.

Водночас у 2023 році Польща, Угорщина та Словаччина, посилаючись на необхідність захисту своїх фермерів, запровадили односторонні національні обмеження на імпорт окремих українських аграрних товарів. Ці заходи стали предметом суперечки з Брюсселем, оскільки Європейська комісія виступала за вирішення питання на рівні всього ЄС, а не через односторонні заборони окремих держав-членів.

Попри те, що у 2024 році ЄС оновив механізм торговельної підтримки України, запровадивши додаткові запобіжники, три столиці не відмовляються від ембарго на українські продукти. Скасування обмежень відкинув і Адам Новак.

"Скасування заборони було б невигідним для польського аграрного ринку, польських фермерів і, що найважливіше, на нашу думку, також для споживачів. Україна отримала лібералізований доступ до європейських ринків без необхідності виконувати ті високі стандарти, яких повинні були дотримуватися і дотримуються польські фермери. Тому наразі ми не бачимо такої перспективи", — сказав польський політик.

В українському уряді "Телеграфу" пояснюють: діалог з Польщею щодо сільського господарства триває безперервно.

"Будь-які заяви, які лунають – це частина величезного, довгого і дуже наповненого деталями процесу. Ми не бачимо негативу в тому, щоб проговорювати всі найчутливіші питання, адже так і має бути.

Це системна робота, яку ми вели з усіма міністрами сільського господарства Польщі, з польським урядом і з іншими сусідами теж", – сказав Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України.

Зрештою, і запеклі дискусії про історичну пам'ять, і суперечки за фермерські ринки ведуть до одного спільного знаменника. Україна та Польща сьогодні проходять найскладніший тест на зрілість у своїх відносинах. Головне в цьому процесі — не дозволити внутрішнім емоціям затьмарити спільний стратегічний інтерес.

Світ