Латвія посилила охорону газосховища та ГЕС через загрозу з боку РФ — Reuters

16 липня 2026 р. 23:51

16 липня 2026 р. 23:51

Нова коаліція Латвії визначила безпеку головним пріоритетом уряду, зобов’язавшись приділяти особливу увагу прикордонним регіонам. У межах цього курсу влада взяла під посилену охорону Ічукалнське підземне газосховище та гідроелектростанцію поблизу Риги через розвідувальні дані про можливі дії Росії. Прем'єр-міністр Андріс Кулбергс також звернувся до генерального секретаря НАТО Марка Рютте з проханням надати додаткові системи протиповітряної оборони. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Латвійська влада посилила охорону ключових об'єктів енергетичної інфраструктури через інформацію розвідки про можливі загрози з боку Росії. Про це заявив прем'єр-міністр країни Андріс Кулбергс.

За його словами, додаткові заходи безпеки були запроваджені навколо Ічукалнського підземного газосховища, а також на гідроелектростанції, розташованій вище за течією від столиці країни — Риги.

Останніми тижнями лідери Латвії, Литви та Польщі вже попереджали, що західні спецслужби вважають ймовірними російські провокації та атаки проти інфраструктурних об'єктів у регіоні. У Кремлі такі заяви відкинули. Російська сторона назвала їх "страшилками".

Прем'єр повідомив, що вже обговорив ситуацію з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Під час розмови він попросив Альянс посилити латвійську ППО та збільшити кількість союзницьких військових на території країни. Крім того, Рига закликала якнайшвидше інтегрувати до систем НАТО нову антидронову систему, яка розробляється Латвією за підтримки України.

На думку Кулбергса, невдачі Росії у війні проти України можуть підштовхувати Кремль до пошуку швидких перемог на інших напрямках. Саме тому ризик гібридних загроз зараз вищий, ніж раніше.

"Можливе будь-що", — заявив глава уряду.

Латвія, яка межує з Росією та входить до НАТО й Європейського Союзу, залишається одним із найпослідовніших союзників України та критиків Кремля. Кулбергс очолив уряд у червні після розпаду попередньої коаліції. Причиною політичної кризи стали суперечки навколо реагування влади на інциденти з українськими безпілотниками, які залітали на територію країни з боку Росії.

У жовтні в Латвії мають відбутися парламентські вибори. Прем'єр заявив, що уряд уже готується до можливих спроб російського втручання у виборчий процес. Москва традиційно заперечує звинувачення західних країн у втручанні у вибори.

Кулбергс також розкритикував деякі держави Європейського Союзу, зокрема Болгарію, за блокування 21-го пакета санкцій проти Росії. Йдеться про обмеження, які можуть торкнутися близько 250 фізичних та юридичних осіб, а також посилення заходів проти російського зрідженого природного газу.

За словами латвійського прем'єра, блокування окремих положень санкційного пакета фактично означає відповідальність за загибель українських військових і цивільних. Він наголосив, що відсутність рішучих дій проти російського "тіньового флоту" та продажу російського СПГ продовжує фінансувати "російську військову машину".

"Деякі європейські країни також заробляють на цьому великі гроші. Питання полягає в тому, чи хочете ви заробляти гроші, чи хочете миру. Неможливо мати і те, і інше", — підсумував Кулбергс.

Нагадаємо, що посилення безпеки в Латвії відбувається на тлі попередження командувача Збройних сил країни Каспарса Пуданса про можливу спробу Росії використати "вікно можливостей" до кінця 2028 року для нападу на країни Балтії. За його словами, Москва має перевагу над державами НАТО у сфері безпілотників завдяки масовому виробництву та швидкому вдосконаленню систем відповідно до умов війни. Натомість більшість європейських програм переозброєння почнуть давати результат лише близько 2029 року. Пуданс наголосив, що поки РФ продовжує війну проти України, її ресурсів недостатньо для масштабного вторгнення. Однак після завершення бойових дій РФ зможе швидко відновити військовий потенціал. Окрім того диверсії, кібератаки та інформаційний вплив залишаються можливими вже зараз.

Світ