вологість:
тиск:
вітер:
Литовський режисер: Ми говорили роками про російську загрозу, нас ніхто не слухав
19 липня 2026 р. 03:59
19 липня 2026 р. 03:59
Про це литовський режисер Андрюс Блажевічюс сказав в інтерв’ю Укрінформу .
«Протягом багатьох-багатьох років ми, литовські політики, говорили про Росію , про російську загрозу, і це було ще до 2008 року, коли вони вторглися у Грузію. Але ніхто не слухав. Нас вважали русофобами, трохи божевільними і, можливо, занадто націоналістичними. А тепер усі бачать і розуміють, усе змінилося», - зазначив режисер.
Блажевічюс вважає, що сприйняття російської війни проти України на його батьківщині та в інших країнах Балтії відрізняється від того, як її бачать в інших регіонах. Це великою мірою пов’язане з тим, що ці країни впродовж десятиліть були окуповані, були частиною Радянського Союзу, а не просто його сателітом, як-от країни Східної і Центральної Європи. Навіть сьогодні можна зустріти тих, хто продовжує вважати, що та ж Литва є частиною Росії або дуже близька до Росії. Блажевічюс натомість переконаний, що його співвітчизники за ментальністю набагато ближчі до Швеції або Фінляндії, Німеччини, «але точно не до Росії».
Режисер запевнив, що попри різні думки в суспільстві та певну «втому», більшість людей у Литві хочуть, щоб ця війна закінчилася перемогою України, що «значна більшість – проти Путіна, можливо, не проти Росії, але проти путінського режиму; і вони підтримують Україну».
«Підтримка дуже справжня. Втомилися всі, але ми не можемо скаржитися, тому що ми не у війні», - зауважив Блажевічюс.
Водночас він визнав, що в суспільстві відчувається і «атмосфера якоїсь провини за те, що ти у безпеці, а зовсім поруч із тобою точиться ця величезна війна». Це призводить до того, що є такі люди, які демонструють, що підтримують, показують, що їм не байдуже, але рівно до того моменту, поки це не торкається їхньої кишені, їхнього життя, поки це не досягає певного дискомфортного рівня. І тоді підтримка з їхнього боку зупиняється.
Художня стрічка Блажевічюса «Як розлучитися під час війни» саме про це. Вона досліджує тему страху війни в балтійській країні, психологічного та морального розлому в суспільстві, емоції батьків і їх доньки-школярки, нюанси комунікації з українськими біженцями і втому від власної ситуативної емпатії. Вона була представлена на Карловарському міжнародному кінофестивалі цього року.
Як повідомляв Укрінформ, на кінофестивалі в Карлових Варах, який проходив 3-11 липня, відбулась світова прем’єра українського повнометражного документального фільму To Die To Live , крім того, українські режисери та сценаристи взяли участь у пітчингах і воркшопах у рамках фестивалю.
Фото Укрінформу можна купити тут .
Джерело: ukrinform.ua (Світ)
Новини рубріки
Трамп заявив, що його не хвилює відмова Ірану дотримуватись меморандуму зі США
19 липня 2026 р. 05:28
У Ставропольському краї РФ горить нафтобаза - соцмережі
19 липня 2026 р. 04:59
