Козир у руках Трампа: чи стануть "пекельні санкції" зашморгом для Кремля

22 липня 2026 р. 08:28

22 липня 2026 р. 08:28

Є стриманий оптимізм щодо ухвалення важливого законопроєкту.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

У США дедалі більшої ваги набуває законопроєкт про "пекельні антиросійські санкції", який свого часу просував нині покійний сенатор Ліндсі Грем. На сьогодні документ уже підтримали понад 60 сенаторів — як республіканців, так і демократів.

Що передбачає законопроєкт?

"До самісінького останнього дня свого життя Ліндсі був зосереджений на ухваленні законопроєкту про санкції проти Росії. Його прийняття стане гідним вшануванням незмінної відданості мого брата справі національної безпеки США, а також надасть президенту Трампу додатковий важіль впливу для завершення цієї війни. Я з нетерпінням чекаю можливості разом із колегами домогтися ухвалення цього законопроєкту і передати його на підпис президенту Трампу", — сказала сенаторка Дарлін Грем .

"Україна перебуває на критичному етапі своєї боротьби, і ми повинні відповісти на цей історичний момент потужним санкційним законопроєктом. У той час як Україна переламує хід бойових дій на свою користь, наш закон про санкції проти Росії може стати історичним кроком, який допоможе зупинити криваву російську агресію", — заявив Річард Блюменталь – демократ та один із головних співавторів цього документу.

Нинішня версія законопроєкту передбачає запровадження первинних і вторинних санкцій проти Москви, а також суб’єктів, які підтримують війну проти України. Санкції спрямовані проти російських посадовців, олігархів та членів їхніх сімей, іноземних осіб, а також російських банків і фінансових установ, зокрема російського "тіньового флоту".

Крім того, документ зобов’язує Дональда Трампа запровадити мита до 100% на товари із щонайменше п’яти країн, які закуповують значні обсяги російських нафти й газу та допомагають обходити обмеження. За наполяганням Білого дому, дію санкцій можуть розширити й на Іран.

"Схоже, зараз є значний тиск, щоб просунути законопроєкт далі. Передусім тому, що це двопартійна ініціатива", — зазначає "Телеграфу" Джузеппе Спатафора , аналітик в Інституті Європейського Союзу з питань безпеки (EUISS).

За його словами, у Штатах дедалі більше людей змінюють ставлення до Росії, а їхнє роздратування діями Кремля лише зростає. Утім, ключова проблема цього документа завжди була одна — чому його не ухвалювали протягом двох років? Білий дім прагнув зберегти санкції як гнучкий інструмент переговорів: мовляв, можемо запровадити, а можемо й ні. Це мало бути важелем тиску, щоб спонукати Кремль до діалогу.

"Якщо текст документу залишиться таким, яким ми його знаємо зараз, то йдеться про майже автоматичне запровадження санкцій проти вторинних гравців. Це зачепить і Китай, і Індію.

До речі, це вже траплялося. Єдиним санкціями, які Трамп запровадив торік проти Росії, були саме вторинні санкції щодо нафти, і вони досить сильно вдарили по Нью-Делі. Якщо аналогічний механізм застосують щодо Пекіна, це також буде серйозно. Проблема полягає в тому, що такі кроки іноді вступають у конфлікт із проросійськими інтересами всередині самих Сполучених Штатів", — пояснює Спатафора.

Водночас експерт закликає не чекати миттєвих результатів: як і європейські обмеження, американські санкції діють поступово та розраховані на довгостроковий ефект.

"Саме тому мене трохи непокоїть, коли люди сприймають їх як універсальне рішення. Це важливий додатковий крок, але потрібно чітко усвідомлювати, що він — частина більшої картини", — підсумував спікер.

Хто залишається слабкою ланкою?

Із думкою про те, що законопроєкт буде ухвалений, погоджується і Пітер Дікінсон — редактор служби UkraineAlert в американській Атлантичній раді.

"Останнім часом Трамп заявив, що хоче додати до цього законопроєкту питання Ірану. Тобто він ніби повертається до теми й каже: "Так, але давайте ще зробимо ось це… Так, але давайте внесемо ще ось ці зміни". Це не надто позитивний знак. Проте, на мою думку, шанси на ухвалення законопроєкту залишаються високими", — підкреслює він.

За процедурою, після ухвалення в Сенаті документ передають на розгляд Палати представників. Якщо обидві палати схвалюють однаковий текст, документ надходить на підпис президенту. Далі все залежатиме від того, чи скористається Трамп наданими можливостями.

"Законопроєкт дає більше простору для маневру й більше можливостей впливати на країни, які фінансують російську війну або продовжують торгувати з Росією. Однак незрозуміло, чи Трамп скористається цими повноваженнями", — каже Дікінсон.

Експерт наголошує: цей інструмент буде спрямований насамперед проти третіх країн, які отримуватимуть від США чіткі попередження.

"Якщо подивитися на країни, які купують російські енергоносії, то Індія постає найслабшою ланкою. Вона значно менш політично прив'язана до Росії й значно менш зацікавлена в конфронтації із Заходом.

Китай же перебуває у фундаментальному геополітичному суперництві із Заходом. Своєрідні "друзі-суперники", як ми іноді говоримо.

Індія прагне підтримувати тісні відносини із західним світом і бути ближчим до нього. Саме тому вона є більш вразливою до такого типу тиску", — пояснює експерт.

У підсумку законопроєкт дасть президенту США сильний козир для переговорів із державами, які все ще зберігають економічні зв'язки з Москвою. Логіка доволі проста: країни, які опиняться під прицілом цього законопроєкту, змушені будуть обирати — або дешеві російські енергоносії, або доступ до американського ринку без надвисоких мит.

"Росія покладається на доходи від експорту нафти й газу для фінансування своєї війни проти України, а ті, хто сприяє цій агресії, мають бути притягнуті до відповідальності, — наголошує сенатор-республіканець Джон Говен. — Цей двопартійний законопроєкт посилює санкції, щоб збільшити тиск на Росію, скоротити ресурси, які живлять агресію Путіна, та сприяти досягненню тривалого миру".

Сенатор Ліндсі Грем доклав величезних зусиль, щоб просунути цей законопроєкт, і Конгрес має ухвалити його, наголошує Говен.

Світ