Якщо Росія нападе на Європу: п'ять сценаріїв, які найбільше лякають західних експертів

23 липня 2026 р. 01:22

23 липня 2026 р. 01:22

Після війни в Україні Кремль у найближчі роки може вдатися до нової ескалації вже в Європі . Саме такі сценарії прогнозують експерти, опитані французьким тижневиком L'Express.

Минуло понад 1600 днів від початку війни в Україні, і Владімір Путін, можливо, ще ніколи досі не був настільки небезпечним. Не зумівши здобути беззаперечну перемогу на полі бою, він, на думку багатьох експертів та розвідувальних служб, до кінця десятиліття може атакувати нові цілі в Європі.

Особливо якщо війна завершиться шляхом переговорів або бойові дії просто будуть заморожені. Такий сценарій дав би Росії час відновити свої військові сили.

Десантна операція проти шведського острова Готланд, військове вторгнення до Польщі для перевірки рішучості НАТО, атаки на країни Балтії — саме такі варіанти розвитку подій експерти називають найбільш імовірними.

Сценарій 1. Готланд, 3 вересня 2029 року: висадка десанту

У невеликому рибальському селі Люгарн на східному узбережжі шведського острова Готланд ранок 3 вересня 2029 року починається спокійно. Сонце лише сходить над Балтійським морем.

Раптом за кілька кілометрів від берега з'являються російські корвети та великі десантні кораблі Балтійського флоту.

Після невдач своєї армії в Україні Владімір Путін відкриває новий фронт. І першою жертвою стає Швеція, яка приєдналася до НАТО у 2024 році.

Невеликий острів Готланд, що має ключове значення для контролю над Балтійським морем, перетворюється на поле бою.

Російські ракети та безпілотники перевантажують систему протиповітряної оборони острова, тоді як сили спеціального призначення висаджуються з гелікоптерів, щоб захопити аеропорт Вісбю — єдиний аеропорт Готланду.

Одночасно Москва проводить масштабну морську десантну операцію, прагнучи якнайшвидше перекинути на острів війська та важку техніку.

Саме до такого розвитку подій уже готується Стокгольм.

Починаючи з 2018 року Швеція суттєво посилила оборону острова, який за часів холодної війни був одним із наймілітаризованіших районів країни, де дислокувалося до 25 тисяч військовослужбовців.

«Сьогодні на острові вже розміщені важке озброєння, танки та бронетехніка», — розповідає професор Вищої школи національної оборони Швеції Томас Ріс.

За його словами, постійна військова присутність має забезпечити швидку реакцію у разі агресії.

Крім того, Швеція значно збільшила кількість військових навчань у регіоні.

Навесні цього року разом із союзниками по НАТО було проведено масштабні навчання Aurora 26, у яких взяли участь 18 тисяч військових із 13 країн.

Колишній командувач Сухопутних військ США в Європі генерал Бен Годжес пояснює, чому Готланд має настільки велике значення.

«Якщо Росія змогла б захопити Готланд, вона швидко розмістила б там далекобійні ракети та сучасні системи протиповітряної оборони. Це перетворило б острів на фортецю, здатну обмежити свободу пересування літаків і кораблів на значній частині Балтійського моря».

Втім, експерти вважають, що навіть у разі успішної висадки росіянам буде надзвичайно складно утримувати острів.

«Навіть якщо російські війська висадяться на Готланді, довго втримати його вони навряд чи зможуть. НАТО здатне вражати будь-які літаки чи кораблі, які намагатимуться доставляти підкріплення та постачання», — зазначає одне з військових джерел.

Саме тому довготривала окупація острова виглядає малоймовірною.

Втім, Готланд — далеко не єдина потенційна ціль. На думку експертів, Кремль можуть зацікавити й інші стратегічні острови Північної Європи:

• Аландські острови, що належать Фінляндії та розташовані біля входу до Ботнічної затоки;
• архіпелаг Шпіцберген (Свальбард), який належить Норвегії та відкриває шлях до Арктики.

«Шпіцберген має ключове значення для контролю пересування в Північній Атлантиці. Через його віддалене розташування НАТО знадобиться більше часу для реагування» , — пояснює генерал Бен Годжес.

Саме тому, вважають експерти, цей архіпелаг також може стати однією з найбільш стратегічно важливих цілей для Росії.

Сценарій 2. «Зелені чоловічки» атакують країни Балтії. Початок зими. 4 грудня 2028 року

У прикордонному естонському місті Нарва, що розташоване на північному сході країни, через міст Дружби, де знаходиться найвідоміший прикордонний пункт між Естонією та Росією, переходять загадкові «зелені чоловічки». Як і на Донбасі у 2014 році, ці військові не мають жодних розпізнавальних знаків. Втім, сумнівів щодо їхнього походження майже немає.

Прагнучи повернути контроль над колишньою радянською республікою, Владімір Путін наказує захопити місто, пояснюючи це необхідністю «захистити російськомовну меншину», яка нібито зазнає переслідувань.

Аргумент, який уже використовувався проти України, цього разу також майже нікого не переконує. Естонія звертається до союзників із проханням активувати статтю 5 Північноатлантичного договору.

Світ завмирає в очікуванні. У європейських столицях виникає питання, яке нагадує знамениту дилему 1939 року — «Чи варто помирати за Данциг?».

Тепер вона звучить інакше: « Чи варто помирати за Нарву?».

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році саме такого сценарію найбільше побоюються країни Балтії.

І Нарва — далеко не єдина потенційна ціль.

У Латвії аналогічним приводом можуть стати міста Даугавпілс та Зілупе, де також проживають численні російськомовні громади.

«Москва може захопити одне з таких міст і подивитися, як відреагує НАТО» , — пояснює президент Baltic Security Foundation Олевс Нікерс.

Мета такого кроку — скористатися можливими суперечностями між союзниками, поставити їх перед фактом і продемонструвати нездатність Альянсу оперативно реагувати.

Таким чином Росія спробувала б підірвати довіру до НАТО зсередини.

Ще одним потенційним напрямком атаки експерти називають Сувальський коридор у Литві.

Ця вузька смуга території між Білоруссю та російською Калінінградською областю є єдиним сухопутним шляхом, який з'єднує країни Балтії з іншими членами НАТО.

«У короткостроковій перспективі ця артерія практично не має повноцінної альтернативи ні морем, ні повітрям», — зазначає одне з військових джерел.

Водночас експерти наголошують, що реалізація такого плану вимагала б від Росії величезних ресурсів.

Крім того, Москва ризикувала б отримати жорстку відповідь НАТО, яке вже давно має готові плани реагування на подібний розвиток подій.

Сценарій 3. І раптом Мінськ вступає у війну

Попри неодноразові попередження Володимира Зеленського, вони так і не були почуті. Після багатьох років війни Владімір Путін, який опинився у складному становищі, посилює тиск на свого союзника.

1 вересня 2027 року білоруський диктатор Аляксандр Лукашенка, виступаючи у Палаці Незалежності, оголошує про вступ Білорусі у війну проти України.

Уперше від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року білоруські військові перетинають український кордон, щоб підтримати виснажену російську армію.

Їхніми цілями стають великі міста північного заходу України:

• Рівне;
• Чернігів;
• а можливо, навіть Київ.

Щоб стримати наступ, українське командування змушене терміново перекидати війська до північного кордону. У небі одночасно гудуть тисячі безпілотників, готових атакувати нових загарбників.

Саме такий розвиток подій український Генеральний штаб розглядає з першого дня великої війни.

Ще у квітні Володимир Зеленський попереджав: «Росія може знову спробувати втягнути Білорусь у свою війну».

Президент також звертав увагу на будівництво нових артилерійських позицій біля білоруського кордону. Французький високопоставлений офіцер підтверджує ці побоювання.

«Росія вже активно використовує білоруську територію. Там розміщені ракети "Орешнік", а білоруський повітряний простір дедалі частіше використовується для ударів по Україні».

Саме тому наприкінці червня Зеленський висунув Лукашенці ультиматум із вимогою демонтувати встановлені росіянами навігаційні вежі, які використовувалися для атак на Україну.

Через п'ять днів Лукашенка виконав цю вимогу.

У західних столицях можливість вступу Білорусі у війну також розглядають як цілком реальний варіант.

«Це один із найімовірніших сценаріїв горизонтальної ескалації, до якої може вдатися Путін», — зазначає одне з дипломатичних джерел.

Чи здатна білоруська армія змінити ситуацію на фронті?

Генерал Бен Годжес налаштований скептично.

«Білоруські військові практично не мають бойового досвіду. Але росіяни можуть використати їх, щоб скувати частину українських сил на північному кордоні».

Це змусило б Україну перекидати війська зі сходу країни на північ саме тоді, коли нестача особового складу вже відчувається особливо гостро. Таким чином Росія могла б полегшити просування своїх військ на Донбасі.

Водночас для самого Лукашенки такий крок був би надзвичайно ризикованим.

«Білоруське суспільство сьогодні нагадує скороварку, яку режим утримує під величезним тиском», — зазначає одне з військових джерел.
Якщо Білорусь втратить в Україні тисячі військових, це може коштувати Лукашенці влади.

Адже саме силові структури стали головною опорою режиму після протестів 2020 року, і значні бойові втрати можуть серйозно послабити цей механізм утримання влади.

Сценарій 4. Рої безпілотників накривають Польщу

У липні 2026 року прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна «активно готується до всіх можливих сценаріїв», попередивши, що найближчі місяці можуть стати критичними для польської безпеки.

За кілька днів до цього польські ЗМІ повідомили про попередження американської розвідки щодо ризику російської «провокації».

Москва не змусила довго чекати.

24 травня 2027 року близько тисячі російських військових перетинають польський кордон у Вармінсько-Мазурському воєводстві, яке межує з Калінінградською областю.

Майже одночасно російські безпілотники завдають ударів по критичній інфраструктурі Польщі.

«Кінцева мета таких дій — залякати населення, щоб воно почало тиснути на власний уряд із вимогою припинити підтримку України», — вважає генерал Бен Годжес.

Для Москви така операція стала б також своєрідною перевіркою.

«На цьому етапі метою не була б повномасштабна війна. Росія, швидше, прагнула б протестувати реакцію Польщі та оцінити, наскільки її армія готова до відбиття атаки» , — пояснює президент Baltic Security Foundation Олевс Нікерс.

За його словами, це стало б лише підготовчим етапом до потенційно масштабнішої операції в майбутньому.

Втім, Польща сьогодні — значно сильніший противник, ніж кілька років тому. Останнім часом країна різко збільшила свої оборонні можливості.

У 2025 році Варшава витрачала на оборону 4,5% ВВП, ставлячи за мету створити одну з найпотужніших сухопутних армій Європи.

До 2035 року Польща планує:

• збільшити чисельність війська до 300 тисяч військовослужбовців;
• мати 1600 танків, тобто більше, ніж Франція, Велика Британія та Німеччина разом узяті.

«Польська армія — надзвичайно сильний суперник. Крім того, на відміну від країн Балтії, Польща має пряме сухопутне сполучення з Німеччиною та рештою НАТО, що значно полегшує перекидання підкріплень», — зазначає одне з військових джерел.
Тому експерти вважають, що Польща навряд чи стане для Москви найпростішою ціллю.

Сценарій 5. Повернення привида Солсбері

Він ще ніколи не бігав так швидко.

15 квітня 2027 року радник із питань безпеки британської делегації при НАТО стрімко мчить коридорами штаб-квартири Альянсу в Брюсселі.

Щойно скликане екстрене засідання. І він нарешті отримує підтвердження того, чого всі боялися.

На території Великої Британії стався теракт. Три тижні тому в Кембриджі було виявлено сім загадкових смертей.

Тепер британська зовнішня розвідка MI6 заявляє: це не випадковість.

Загиблі — науковці, які працювали у сфері молекулярної біології. Їх отруїли рицином, ввівши отруту за допомогою ін'єкцій у нічному клубі.

За даними британської розвідки, за атакою стоїть Росія.

Передумови цього сценарію виглядають промовисто. Після припинення бойових дій в Україні та розгортання європейських сил стримування Велика Британія і Франція дедалі частіше стикаються з гібридними атаками.

Серед них:

• польоти безпілотників над аеропортами та військовими базами;
• диверсії проти підводної енергетичної інфраструктури, зокрема кабелю North Sea Network, що з'єднує Норвегію та Велику Британію.

Перелік інцидентів постійно зростає, а Лондон дедалі гостріше усвідомлює власну вразливість.

«Росія обере той напрямок, де співвідношення вигоди й ризику буде для неї найкращим. Британські державні служби залишаються дуже вразливими, система цивільної оборони слабка, а можливості захисту обмежені», — вважає експерт Chatham House Кір Джайлз.

Директор досліджень Французького інституту вищих оборонних досліджень Гійом Ласконжаріас додає:

«Москва може спробувати оживити старих привидів, наприклад ІРА в Північній Ірландії».

Спочатку британський уряд закликає не панікувати. Але події в Кембриджі докорінно змінюють ситуацію.

Минуло дев'ять років після замаху на Сергія Скрипаля в Солсбері, і Росія знову застосовує смертельну отруту на британській території.

Втім постає складне питання: чи можна вважати використання рицину зброєю масового ураження? І чи достатньо цього, щоб ризикнути великою війною?

«Головна стратегічна дилема полягає навіть не в тому, чи оголосить Лондон про застосування статті 5 НАТО. Значно важливішим стане його вагання. Якщо Велика Британія вступить у конфлікт із Москвою — чи не залишиться вона наодинці?» — припускає науковий директор Інституту стратегічних і оборонних досліджень Тібо Фуйє.

— «Ви впевнені, що атаку справді можна пов'язати з Росією?», — запитують німці.

— «Ви повторюєте історію Іраку», — іронізують данці.

Париж, паралізований президентською кампанією, вагається. Остаточний удар завдають Сполучені Штати.

«Навіть не думайте», — заявляє американський посол.

Американські солдати не підуть помирати за Кембридж.

Британська делегація змушена повернутися додому ні з чим.

Росія так і не розпочала нової великої війни. Натомість вона досягла ще амбітнішої мети — ізолювала одного з ключових членів НАТО, не зробивши жодного пострілу. Лише за допомогою кількох голок.

Світ