Качинський вигнав з партії експрем'єра Моравецького та десятки депутатів

24 липня 2026 р. 23:28

24 липня 2026 р. 23:28

Розкол у колись домінуючій партії «Право і справедливість» (PiS) послаблює позиції консервативного табору, який прагне усунути від влади проєвропейського прем'єр-міністра Дональда Туска на парламентських виборах наступного року. Про це пише Politico.

Націоналістична партія «Право і справедливість» (PiS), яка керувала Польщею з 2015 до 2023 року, у п'ятницю пережила масштабний внутрішній розкол. Це ставить під загрозу плани консерваторів повернутися до влади після виборів 2027 року.

Після перемоги консерватора Кароля Навроцького на президентських виборах у травні 2025 року PiS розраховувала використати цей успіх як старт для повернення до уряду. Такий сценарій викликав занепокоєння у Брюсселі через багаторічне протистояння партії з ЄС з питань верховенства права та прав ЛГБТК+.

Втім, із минулої осені рейтинг PiS почав знижуватися, а всередині партії розгорнулася боротьба за її майбутній курс і наступництво між багаторічним лідером Ярославом Качинським та колишнім прем'єр-міністром Матеушем Моравецьким.

Конфлікт досяг піку у п'ятницю, коли Качинський виключив із партії Моравецького та близько трьох десятків депутатів за відмову розпустити внутрішнє об'єднання, яке багато хто розглядав як спробу Моравецького створити власну політичну силу.

Качинський оголосив про виключення після завершення встановленого ним опівнічного терміну, до якого Моравецький та його прихильники мали підписати декларації про лояльність.

«Усі знали, що саме потрібно було підписати, і водночас усі розуміли наслідки відмови. Тож вони ухвалили те рішення, яке ухвалили», — заявив Качинський на брифінгу в штаб-квартирі PiS у Варшаві.

Очікується, що прихильники Моравецького створять окрему парламентську групу в польському Сеймі, який налічує 460 депутатів.

Після їхнього виходу фракція PiS скоротиться приблизно до 140–145 депутатів, залишившись другою за чисельністю після коаліції Дональда Туска.

Якщо восени минулого року PiS випереджала «Громадянську коаліцію» Туска в опитуваннях, то тепер її підтримка впала до 26%, тоді як коаліція Туска має 32%, свідчить агрегатор опитувань Politico.

Аналітики вважають, що розкол може ще більше послабити позиції консерваторів, адже їхній електорат тепер буде розділений між партією Качинського, двома ультраправими силами та новою групою Моравецького, яку вважають найбільш поміркованою серед правих.

Водночас навіть після розколу правого табору «Громадянській коаліції» Туска може бути непросто сформувати парламентську більшість, яка перевищуватиме сукупні сили всіх правих партій.

Безпосередній конфлікт усередині PiS розпочався 15 липня, коли керівництво партії наказало всім членам залишити політичні об'єднання та до опівночі 23 липня подати декларації про лояльність.

Тим, хто відмовиться, пригрозили виключенням. До останніх годин перед дедлайном Моравецький і його прихильники переконували ЗМІ, що не планують залишати PiS і прагнуть лише зробити партію привабливішою для виборців за межами її традиційного радикально-правого електорату.

Ще у березні Качинський висунув кандидатом у прем'єр-міністри колишнього міністра освіти Пшемислава Чарнека , який представляє жорстке крило партії. Це багато хто сприйняв як усунення Моравецького та його стратегії повернення підтримки центристських і бізнес-орієнтованих виборців.

Об'єднання Rozwój Plus («Розвиток Плюс») Моравецький створив у середині квітня. Він називав його платформою для розробки економічної, технологічної та демографічної політики, а не майбутньою політичною партією.

21 квітня Качинський і Моравецький оголосили про компроміс: Rozwój Plus мав працювати у форматі нової експертної ради PiS. Попри це, у травні Моравецький офіційно зареєстрував об'єднання.

Водночас Моравецький очолює Партію європейських консерваторів і реформістів (ECR Party).

На 31 липня у Варшаві заплановано масштабний форум Rozwój Plus із дискусійними панелями та презентацією програмних пропозицій.

Союзник Моравецького та колишній заступник міністра закордонних справ Павел Яблонський, який цього тижня безуспішно намагався домовитися з Качинським про компроміс, заявив Politico, що шкодує про розкол, однак наголосив: головним політичним суперником залишається Дональд Туск.

«Мені шкода, що до цього дійшло, що нас виключили. Ніхто добровільно не виходив із партії. Нас просто вигнали за спробу зробити її ширшою» , — сказав він.

«"Крах" чи "розкол" — це, можливо, надто гучні слова. Це поділ, який обрало керівництво партії. На мою думку, нашим головним політичним опонентом, як і раніше, залишається Дональд Туск та його уряд» , — додав Яблонський.

Ще недавно Дональда Туска вважали одним із найпослідовніших союзників України в польській політиці. Чому ж ліберальний уряд Польщі дедалі частіше говорить про Україну мовою, яку ще недавно використовували лише праві радикали? Що стоїть за новими рішеннями Варшави — суспільний запит, боротьба за голоси, страх втратити владу?

Польський журналіст і експерт із польсько-українських відносин Якуб Логінов у статті «Рік до виборів у Польщі: чому Туск різко поправішав і підхопив антиукраїнську риторику» аналізує процеси, які визначатимуть політику цієї країни до виборів 2027 року.

Світ