Financial Times: війни в Україні та Ірані починають переростати в єдине глобальне протистояння

27 липня 2026 р. 16:51

27 липня 2026 р. 16:51

Вторгнення Росії в Україну призвело до найкривавішої війни в Європі з 1945 року. Водночас у конфлікті між Іраном, США та Ізраїлем безпосередньо беруть участь 12 країн Близького Сходу, що робить його наймасштабнішою війною в регіоні за останні десятиліття. У Східній Азії Північна Корея активно нарощує військову потужність і відмовилася від мети мирного возз’єднання з Півднем. Тим часом Китай посилив свої військово-морські навчання навколо Тайваню і, судячи з усього, відпрацьовує сценарій перекриття ліній постачання острова. Як пише оглядач The Financial Time Гідеон Рахман, наразі ці війни, здебільшого, не перетинаються. Але вони починають перетинатися і, можливо, формувати два протиборчі блоки

Автор нагадує, що Перша та Друга світові війни відбувались на усіх континентах за участі протистояння глобальних союзів між найпотужнішими державами світу.

«Нинішня низка конфліктів уже відповідає деяким із цих критеріїв. Війни, що перетинаються, зараз охоплюють два континенти — Європу та Азію — і впливають на конфлікти в Африці. Зростаюча зближеність між Росією, Китаєм, Іраном та Північною Кореєю змусила деяких стратегів у США охарактеризувати ці чотири країни як «вісь супротивників», - пише він.

Першим кроком зближення конфліктів він називає участь північнокорейських військ у війні в Україні. Другим може стати удар України по іранському судну в Каспійському морі, яке прямувало до Росії.

Водночас вороже ставлення Дональда Трампа до багатьох традиційних союзників Америки та той факт, що Ізраїль дедалі частіше сприймається як держава-ізгой у Європі та частині країн Перської затоки, ускладнює визначення єдиного блоку, який би протистояв антиамериканському угрупованню.

«Рішення України протистояти Ірану може бути, частково, спробою створити більш згуртований блок, щоб кинути виклик «осі супротивників». Будь-який аналіз мотивів Києва має бути попереднім, оскільки деталі того, що відбувається в Каспійському регіоні, є спірними. Але українці мають достатньо підстав, щоб бажати дати відсіч Ірану, який постачає Росії безпілотники «Шахед», що забрали життя великої кількості громадян», - пише Рахман.

Він також припускає, що Україна може бачити можливість покращити відносини з адміністрацією Трампа, підкреслюючи, наскільки Росія допомагає Ірану у боротьбі проти США.

Київ уже говорив, що Росія надає розвіддані Ірану, які той  використовує для нанесення ударів по американських військах і базах у регіоні. Водночас торгівля Ірану з РФ через Каспій нівелює американську блокаду першого.

«Перекриття цього маршруту сприяло б будь-яким американським зусиллям, спрямованим на руйнування іранської економіки», - вказує аналітик.

Північна Корея, водночас, зацікавлена у відправці нової групи військ до Росії, оскільки отримує натомість передові технології, що допомагає режиму Кім Чен Ина вирватися з економічної та дипломатичної ізоляції.

Допомога Китаю як Ірану, так і Росії є більш стриманою, але саме вона має вирішальне значення. Китай допоміг Росії відновити свій військовий потенціал, постачаючи верстати, мікроелектроніку та інші важливі технології. Також Китай постачав «товари подвійного призначення» Ірану, як от пальне для ракет, та комерційні супутникові знімки.

Аналітик підкреслює, що між країнами «осі супротивників» немає офіційного союзу, але Китай, Росія, Північна Корея та Іран дійсно мають спільні цілі. Усі чотири країни прагнуть прискорити занепад американської могутності та домінувати у своїх регіонах. Китай також має амбіції витіснити США з позиції найпотужнішої країни світу.

«У минулому прагнення країни, що набирає сили, замінити домінуючу світову потугу часто призводило до війни — це явище, яке вчений з Гарварду Ґрем Еллісон назвав «пасткою Тукидида», і яке активно обговорює лідер Китаю Сі Цзіньпін», — йдеться у матеріалі.

Рахман зазначає, що, безумовно, і Китай, і США активно готуються до війни один проти одного, але обидві держави одночасно намагаються не допустити, щоб їхнє суперництво переросло у відкритий конфлікт. Це, за його словами, вселяє надію, але зовсім не гарантує, що чергова світова війна неможлива, оскільки у ХХ столітті регіональні конфлікти та прорахунки великих держав ставали смертельною комбінацією.

Світ