НАТО готується до війни: хто з країн Альянсу збільшив армії та повернув призов після 2022 року

28 липня 2026 р. 12:28

28 липня 2026 р. 12:28


24 лютого 2022 року розвіявся міф про те, що велика війна у Європі неможлива. Коли російські танкові колони перетнули український кордон, стало ясно, що ставка на невелику професійну армію, орієнтовану на операції за кордоном, вже неактуальна . Утім, за чотири роки повномасштабної війни в Україні лише дві країни НАТО повернули обов’язкову військову службу для чоловіків – і ще одна ввела її для жінок. Ба більше: дев’ять країн, зокрема найсильніші члени Альянсу, скоротили збройні сили. Як змінилася чисельність військовослужбовців та призов у країнах НАТО за останні п’ять років – на інфографіці «Слово і діло».

Які країни НАТО мають лише добровільну службу в армії

До Північноатлантичного альянсу входять 32 учасники. Станом на 2026 рік дві третини членів НАТО – 21 країна – не мають обов’язкової військової служби, і ще одна країна взагалі не має офіційних збройних сил – Ісландія .

Найраніше призов скасувала Канада – ще у 1945 році. У 1960-х від нього відмовилися Велика Британія та Люксембург , а у 1973-му – США , на тлі протестів проти війни у В’єтнамі.

Після завершення Холодної війни обов’язкову службу скасували Бельгія та Нідерланди – у 1995 та 1997 роках відповідно. У перші роки XXI століття так само вчинили Франція та Іспанія .

Напередодні та після інтеграції до НАТО від призову вирішила відмовитися більшість колишніх країн Варшавського договору: Словенія (2003), Угорщина і Чехія (2005), Словаччина (2006), Північна Македонія та Румунія (2007), Болгарія (2008), Албанія (2010).

Польща , яка приєдналася до НАТО ще в 1999 році, скасувала обов’язкову військову службу аж у 2010-му. Наступного року від призову відмовилася Німеччина . Останньою країною НАТО, яка запровадила винятково добровільну армію, стала Чорногорія у 2019 році.

Які країни НАТО мають обов’язкову службу в армії

Станом на 2026 рік 10 членів НАТО мають обов’язкову службу в армії, причому троє з них – і для жінок. Мова про три скандинавські країни – Швецію, Норвегію та Данію.

Швеція повернула призов для обох статей у 2018 році. Норвегія ж має обов’язкову службу ще з часів здобуття незалежності на початку ХХ століття, а призов жінок ввела у 2015 році. У Данії обов’язкова служба для чоловіків зберігається з 1849 року – після першої Шлезвізької війни. А у 2026 році країна вирішила поширити призов і на жінок.

Греція , Фінляндія і Туреччина не скасовували призов у своїй новітній історії. Греція вперше ввела його на початку Першої світової у 1914 році, Фінляндія – після громадянської війни у 1919 році, а Туреччина – у 1927 році, під час великих реформ Мустафи Кемаля Ататюрка.

Естонія ввела обов’язкову військову службу після відновлення незалежності у 1991 році. Натомість Литва деякий час жила без призову, однак вирішила повернути його у 2015 році. У 2024-му обов’язкову службу повернула також Латвія , а у 2025-му – Хорватія .

Більшість країн НАТО збільшили армії після вторгнення росії в Україну у 2022 році. Водночас дві третини членів зберігають суто добровільну службу. Детальніше – на інфографіці Слово і діло.

Які країни НАТО збільшили свої армії після вторгнення рф до України

Символічно, що за 2021–2026 роки чисельність армії збільшила теж 21 країна НАТО. Найбільше у відсотковому відношенні зросли армії східних членів Альянсу та країн Скандинавії.

Найсуттєвіше зросла чисельність Війська Польського – на цілих 58%. Це майже сто тисяч додаткових військовослужбовців: 263 тисячі у 2026 проти 167 тисяч у 2021.

На 33% зросла литовська армія , на 28% – латвійська , і на 27% – шведська . Також на понад 20% зросла чисельність збройних сил Чорногорії , Чехії , Норвегії та Португалії .

На більш ніж 10% приросли армії Румунії , Нідерландів , Канади , Італії та Люксембурга . Також у більший бік змінилися війська Данії , Словаччини , Болгарії , Греції , Албанії , Бельгії , Угорщини та Іспанії .

Які країни НАТО зменшили свої армії після вторгнення рф до України

Армії десяти членів НАТО після вторгнення рф до України не змінили чисельності або скоротилися. Причому в кількох випадках йдеться про країни, які лідирують за військовим потенціалом.

Так, чисельність німецького Бундесверу лишилася практично незмінною – 183,2 тисячі у 2026 році проти 183,9 у 2021. Армія Сполучених Штатів зменшилася приблизно на 27 тисяч осіб, тобто на 2%. У 2026 році у збройних силах США служать 1 мільйон 322 тисячі військових.

Також на 2,7% скоротилася французька армія – з 207,6 тисячі до 202 тисяч. Скоротилася й штатна чисельність фінської армії – з 31 до 28 тисяч. Утім, Фінляндія компенсує це великою кількістю резервістів: у разі початку війни країна планує оперативно зібрати до 280 тисяч військовозобов’язаних.

Найбільшого скорочення зазнали армії Туреччини , Великої Британії та Естонії . Упродовж 2021–2026 років вони зменшилися на 12, 15 і 23 відсотки відповідно. Естонія, подібно до Фінляндії, компенсує це великим резервом: після 2022 року країна збільшила масштаби призову та проводить регулярні тренування резервістів.

Також, але меншою мірою, зменшилась чисельність армії у двох балканських членів НАТО – Словенії (-1,7%) та Хорватії (-3,9%).

Нагадаємо, Німеччина розглядає можливість відновлення обов’язкової військової служби. Про це заявив голова комітету Бундестагу з оборони Томас Ревекамп. Навесні в країні ввели нові правила виїзду для чоловіків віком від 17 до 45 років: тепер для перебування за кордоном понад три місяці потрібен спеціальний дозвіл Бундесверу.

Слідом за Данією про введення призову для жінок розмірковує Естонія. Про це заявила директорка Агентства оборонних ресурсів Естонії Ану Раннавескі. Утім, наразі це лише припущення про перспективу найближчих десятиліть.

Раніше «Слово і діло» розповідало , в яких країнах світу діє строкова служба, а в яких армія є суто контрактною.

Також на нашій інфографіці – дев’ять ознак, які свідчать про підготовку нової хвилі мобілізації в росії восени 2026 року, після виборів до Держдуми.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

НАТО готується до війни: хто з країн Альянсу збільшив армії та повернув призов після 2022 року

Джерело: www.slovoidilo.ua (Світ)