Дослідження: більше половини українців у Польщі хочуть отримати громадянство

31 липня 2026 р. 19:06

31 липня 2026 р. 19:06

Українці, які живуть у Польщі, дедалі частіше пов'язують своє майбутнє з цією країною. Такого висновку дійшли автори дослідження Центру досліджень міграції Варшавського університету. Вони проаналізували настрої українських мігрантів і воєнних біженців, які проживають у Польщі.

Серед респондентів 79% становили люди, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії та користуються тимчасовим захистом (PESEL UKR). Ще 21% — українці, які переїхали до Польщі до 2022 року. На момент проведення дослідження близько 1 млн громадян України перебували в країні під тимчасовим захистом.

Автори дослідження зазначають, що українці усе більше схиляються до довгострокового життя в країні та інтеграції в польське суспільство. Загалом близько трьох чвертей опитаних розглядають можливість довгострокового перебування в країні. Частка тих, хто планує залишитися в Польщі щонайменше на кілька років, зросла з 22% у 2022 році до 44% у 2026 році.

Лише 5% респондентів заявили, що планують повернутися до України протягом найближчих 12 місяців. Ще 57% відповіли, що хочуть повернутися, але лише «колись у майбутньому», не називаючи конкретних термінів. На думку авторів, це свідчить про поступове зміщення міграційних настроїв від тимчасового перебування до довгострокового проживання в Польщі.

«На мою думку, це найважливіший висновок цього дослідження, — коментує в інтерв'ю Money.pl керівник Центру досліджень міграції Варшавського університету професор Павел Качмарчик. — Наведені цифри показують, що значна частина людей, які сьогодні мають або донедавна мали статус тимчасового захисту, вже за кілька місяців чи років можуть стати громадянами Польщі».

За словами експерта, це має важливі наслідки для польського суспільства. «Якщо кампанія ненависті щодо громадян України, яку ми спостерігаємо останнім часом, і надалі посилюватиметься, Польща зіткнеться із серйозною проблемою. Вона вже стосуватиметься не мігрантів, а громадян Польщі, які мають інше походження, ніж польське», — пояснив Качмарчик.

Попри високий рівень інтеграції, українці стикаються з низкою проблем. Більшість воєнних біженців досі перебувають у статусі тимчасового захисту, дія якого в Польщі наразі продовжена до березня 2028 року. Надалі їм доведеться переходити на інші форми легалізації перебування — тимчасові або постійні дозволи на проживання.

Високим залишається й рівень інтеграції на ринку праці. Роботу мають 65% воєнних біженців з України — це один із найвищих показників серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Проте понад половина працює на посадах, які не відповідають їхній освіті чи професійному досвіду.

Автори дослідження також звертають увагу на психологічний стан українців у Польщі. Понад половина воєнних біженців (56%) повідомили, що потребують або скористалися б професійною психологічною допомогою. Серед українських студентів майже 60% мають симптоми високої тривожності. Одним із найпоширеніших наслідків вимушеної міграції залишається сильна туга за домом.

Роль українців у польській економіці продовжує зростати: вони становлять близько двох третин усіх працюючих мігрантів , а залежність польського ринку праці від українців лише посилюється.

Водночас польські роботодавці дедалі активніше шукають працівників з інших регіонів світу , оскільки частина українців переїжджає до країн Західної Європи в пошуках вищих зарплат і кращих умов праці. Водночас попередні дослідження показували, що на рішення українців залишитися в Польщі чи переїхати далі найбільше впливають легальний статус , стабільна робота та перспективи довгострокового життя, а не лише рівень доходів.

Світ