У Литві не виключають, що РФ цілеспрямовано вдарила по їхньому посольству в Києві

04 серпня 2026 р. 14:39

04 серпня 2026 р. 14:39

Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT .

"Цю версію також не можна виключати, хоча поки що ми не можемо стверджувати напевно“, – наголосив Будріс в етері програми „Тема дня“ на LRT, відповідаючи на запитання, чи могла Москва навмисно поцілити в іноземні дипмісії в українській столиці.

За словами очільника литовського МЗС, розслідування підтвердило, що удару було завдано ракетами, а поруч із посольством немає жодних військових чи критичних об'єктів.

"Із матеріалів розслідування ми знаємо, що це були ракети. Жодного подібного об'єкта поряд немає. Найближчий об'єкт, який РФ постійно намагається уразити, - це електростанція за півтора кілометра звідти. Все решта там - житлові будинки, окрім нашого посольства. Можливо, мета полягала в тому, щоб чинити тиск, залякати, але можу сказати - це абсолютно безуспішно. Рішучість не зменшилася, а зросла", - наголосив міністр.

Будріс також уточнив, що РФ випустила по столиці надзвукові ракети «Циркон», які першочергово розроблялися для ураження кораблів.

„Це страшна зброя. Ми гадки не маємо, у що вони там цілилися, бо в цьому районі нічого немає", - додав він.

За даними МЗС Литви, збитків дипломатичній установі в Печерському районі Києва було завдано внаслідок падіння двох ракет на відстані 5 та 150 метрів від будівлі. У приміщенні пошкоджено віконні рами, розбито скло, пробито дах і сонячні батареї. Співробітники дипмісії не постраждали.

У цьому зв'язку до МЗС Литви викликали представника посольства РФ у Вільнюсі, якому висловили рішучий протест через грубе порушення Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

«Вибачень не було. Представник РФ висловив позицію, що Литву попереджали про загрозу для всіх у Києві», - зазначив Будріс. За його словами, такі попередження Литва розцінює як погрозу.

У врученій російському дипломату ноті наголошується, що після детальної оцінки збитків Литва вимагатиме від Москви компенсації та залишає за собою право на заходи у відповідь.

«У нас передбачені заходи у відповідь на дії Москви. Я б не хотів вдаватися в подробиці, але ми маємо можливості, інструменти та волю, щоб захищатися за потреби», - наголосив міністр.

Глава МЗС Литви також заявив, що НАТО має відреагувати рішучіше після того, як минулого тижня російська ракета впала на сході Польщі. За його словами, Альянс повинен посилити свою військову присутність та зайняти сильнішу політичну позицію після цього інциденту.

«Є бажання зберігати спокій, але й рішуче реагувати. Нам вдалося зберегти спокій. Але така рішуча відповідь має відбутися після цього інциденту, перш за все завдяки військовим можливостям», - зазначив Будріс.

Він зауважив, що попередні зусилля НАТО щодо посилення військової присутності у регіоні допомогли запобігти подальшим інцидентам.

«Операції "Східний вартовий" та "Балтійський вартовий" показали, що коли ми посилюємо нашу військову присутність у регіоні, що РФ вважає неприйнятним, вона змушена вживати запобіжних заходів. Інциденти за участю Польщі припинилися, так само як і пошкодження інфраструктури в Балтійському морі», - підкреслив Будріс.

Глава МЗС Литви додав, що це не обов'язково свідчить про навмисний характер кожного з попередніх інцидентів.

«Це не означає, що кожен випадок був спланований або здійснений навмисно, але після цієї події реакція має бути точно такою ж», - підкреслив Будріс.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив , що ракета, яка впала у Польщі, була російською крилатою ракетою Х-101, виготовленою поблизу Москви.

У свою чергу Міністерства закордонних справ Польщі заявив, що ракети Х-101 використовуються виключно стратегічною авіацією РФ.

НАТО підтвердило, що об'єкт, який впав у Польщі, був російською ракетою. Альянс засудив інцидент та заявив, що підтримує тісний контакт з Варшавою. Альянс також зобов'язався продовжувати вживати усіх необхідних заходів для захисту території своїх країн-членів.

«Якщо буде брак можливостей, ми повинні їх збільшити, тому що ми не можемо нормалізувати ситуації, коли ракети потрапляють у наш повітряний простір. Зрештою, політична реакція Альянсу як організації, безумовно, могла б бути сильнішою», - додав Будріс.

Російська ракета впала поблизу села Тарнава-Колонія на сході Польщі, приблизно за 80 км від українського кордону, під час нічної російської атаки, в ході якої Москва випустила 74 ракети та 284 безпілотники проти України.

З моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, російські ракети та безпілотники вражали повітряний простір кількох країн Східної Європи, зокрема Румунії та Молдови.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.

У столиці постраждали сім районів , пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.

Фото: URM

Світ