Російські загрози у Німеччині вже не можна вважати абстрактними - експерт

06 серпня 2026 р. 14:42

06 серпня 2026 р. 14:42

Про це в коментарі власному кореспондентові Укрінформу заявив директор Бранденбурзького інституту суспільства і безпеки (BIGS) Тім Штухтей.

"Росія щонайпізніше із замовленим державою вбивством у парку Малий Тіргартен показала, що готова діяти на німецькій території агресивно і насильницьки", - зазначив Штухтей.

Коментуючи інцидент з бойовим дроном в аеропорту Лейпцига, він застеріг від передчасного покладання відповідальності за нього на Росію до завершення офіційного розслідування, однак наголосив, що така версія, "звичайно, вже дуже напрошується".

За оцінкою директора BIGS, сам характер інциденту відповідає моделі гібридної атаки.

"У будь-якому разі інцидент має чіткі ознаки гібридної атаки: цивільну ціль атакують засобами, походження яких важко встановити, при цьому порушення роботи, створення невпевненості та випробування наших механізмів захисту є частиною впливу", - підкреслив він.

Окремо експерт звернув увагу на ризики для об’єктів, пов’язаних із допомогою Україні. "Особливо вразливими є об’єкти, які безпосередньо або опосередковано пов’язані з підтримкою України", - наголосив Штухтей.

На його думку, інцидент має стати поштовхом до суттєвого посилення захисту критичної інфраструктури. "Тому цей інцидент необхідно сприймати як тривожний сигнал для значно більш надійного захисту критичної інфраструктури", - зауважив він.

Штухтей також зазначив, що самі правоохоронні органи не можуть забезпечити постійну охорону всіх потенційно вразливих об’єктів, а тому слід активніше залучати операторів критичної інфраструктури та кваліфіковані приватні служби безпеки до виявлення дронів і протидії їм.

"З огляду на кількість і територіальне розташування таких об’єктів поліція сама не може постійно захищати кожен аеропорт, кожну підстанцію та кожен логістичний вузол. Тому пропозиція міністра внутрішніх справ Бранденбурга Яна Редманна активніше залучати до виявлення дронів і протидії їм також операторів критичної інфраструктури та кваліфікованих приватних постачальників безпекових послуг заслуговує на серйзоний розгляд", - наголосив він.

Водночас, за його словами, для цього необхідно створити чітку правову й технічну основу: "Для цього, однак, потрібні чіткі законодавчі повноваження, технічні стандарти, сертифікація і суворий державний нагляд".

Штухтей застеріг від розмивання виключного права держави на застосування сили, але водночас закликав вибудувати ширшу систему взаємодії між усіма відповідальними структурами.

"Монополія держави на застосування сили не повинна розмиватися. Але держава повинна створити архітектуру безпеки, в якій поліція, спецслужби, Бундесвер, оператори та спеціалізовані постачальники послуг зможуть діяти узгоджено", - підкреслив експерт.

За його словами, Німеччина також має підвищити здатність швидко виявляти та атрибутувати такі атаки, а також посилити стримування їхніх можливих організаторів.

" Німеччина повинна швидше виявляти такі атаки, встановлювати їхнє походження та стримувати потенційних організаторів через вищі ризики і видимі наслідки", - підсумував Штухтей.

Як повідомляв Укрінформ, в аеропорту Лейпциг/Галле поблизу українського транспортного літака Ан-124 виявили дрон із вибуховим пристроєм , який згодом знешкодили фахівці федеральної поліції. Через закриття аеропорту кілька літаків перенаправили на інші летовища; один із вантажних літаків, за попередніми даними, на висоті кількох сотень метрів зіткнувся з іще одним дроном і після цього безпечно приземлився в Ганновері.

Міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт назвав подію "сценарієм гібридної атаки", водночас наголосивши, що можливого організатора наразі не встановлено.

Фото: Günther Ortmann

Світ