Путін не може вибити двері НАТО, тому намагається проникнути через вікно — Bloomberg

12 серпня 2026 р. 14:53

12 серпня 2026 р. 14:53

Згідно з останніми повідомленнями, російський диктатор Владімір Путін розглядає можливість перевірити НАТО на міцність протягом найближчих кількох років. Попри те, що Росія поступається за обсягами витрат на оборону і, здавалося б, повністю зайнята війною проти України, Москва, схоже, вже починає випробовувати Альянс, пише в статті для Bloomberg колишній головнокомандувач Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс.

Минулого тижня безпілотник із вибухівкою виявили в аеропорту Лейпциг/Галле, Німеччина (Росія заперечує свою причетність). Нещодавно російська крилата ракета впала на території Польщі, вибухнувши в полі. Чи могли це бути боєприпаси, що збилися з курсу від запланованих цілей в Україні? Можливо. Але разом із попередженням американських спецслужб про плани РФ щодо НАТО ці інциденти малюють загрозливу картину.

Чому Путін обрав саме цей момент для посилення своїх провокацій? І наскільки ймовірним є те, що така стратегія сприятиме досягненню його загальних цілей як в Україні, так і в Західній Європі в ширшому сенсі?

За словами Ставрідіса, коли він обіймав посаду головнокомандувача ОЗС НАТО у 2009–2013 роках, Альянс мав досить конструктивні відносини з Москвою. У військовому штабі НАТО поблизу Брюсселя працювала невелика група зв’язку з РФ. Москва та Альянс співпрацювали в боротьбі з піратством, наркоторгівлею та тероризмом, особливо в Афганістані. Однак вторгнення Путіна в Україну у 2014 році розкрило справжні наміри Кремля: завоювати Україну заради її величезних багатств і 44 мільйонів громадян, а потім використати ці ресурси, щоб змусити Європу підкоритися.

Сьогоднішній план інший. Путін розуміє, що програє в Україні, стикаючись із поєднанням відваги та рішучості Києва, розумним використанням безпілотників у бойових діях та величезними обсягами американської та європейської зброї. З погляду Москви, ключ до повернення до наступу простий: заблокувати допомогу українцям.

Хоча США вже відмовилися від широкої підтримки, яку колись надавали Києву, на щастя, європейці активізували свою допомогу. Путін розраховує, що якщо йому вдасться відвернути частину європейців від допомоги Україні, залякуючи їх поєднанням ядерних погроз та гібридною війною, він зможе розколоти Альянс і реалізувати свої амбіції.

Ставрідіс пропонує уявити собі Путіна як грабіжника, який, атакуючи Україну, намагався вибити вхідні двері Європи. Двері вибити не вдалося, тож він спробує проникнути через вікно або “чорний хід”. Це, ймовірно, включатиме продовження запусків боєприпасів, які “випадково” влучають у транспортні вузли або поблизу них.

Ймовірно, РФ посилить свої й без того активні кібератаки, можливо, націлившись на певні об’єкти з метою залякати цивільне населення (системи постачання палива,  транспортування харчових продуктів, медичні заклади). Хоча європейські й американські фінансові установи та військові системи досить добре захищені, промислова інфраструктура (електроенергетика, водопостачання, центри обробки даних та природний газ) є вразливішою.

Також варто очікувати посилення ядерних погроз. Путін вже чотири роки погрожує ядерною зброєю, переважно через публічні заяви колишнього президента РФ Дмітрія Мєдвєдєва та нинішнього міністра закордонних справ Сєргєя Лаврова. Він може переміщати ядерну зброю на заході Росії або в Білорусі, щоб продемонструвати свої можливості.

Найагресивнішим кроком з боку Путіна могло б стати направлення спецпризначенців, які, ймовірно, не будуть діяти у російській формі, до балтійських країн — Естонії, Латвії чи Литви. Такі “зелені чоловічки” могли б проводити певні операції, наприклад, фізичні диверсії на транспортних та енергетичних мережах. Вони могли б запустити невеликі дрони на базі штучного інтелекту, підключені до комерційних мереж.

Альянсу варто серйозно поставитися до цих загроз уже зараз, доки ситуація не вимагатиме масштабної військової реакції. НАТО має провести у Брюсселі публічні слухання щодо цієї загрози та доручити верховному головнокомандувачу ОЗС представити детальні плани протидії Росії. Це має включати масштабні навчання в межах усього Альянсу, що поєднують американські розвідувальні служби з європейськими сухопутними силами. Потужна оборонна кіберкампанія має стати їхнім компонентом.

Крім того, НАТО необхідно розробити плани пропорційного удару у відповідь. Особливо важливо, щоб Альянс продемонстрував свої можливості у сфері кібербезпеки, щоб Путін усвідомив власні вразливі місця та зрозумів, що не зможе завдати “безкарного удару” США чи Європі. Альянс, безперечно, має більший бойовий потенціал, ніж його супротивник, і може рішуче відповісти на полі бою. Російський анклав Калінінград є привабливим об’єктом для прямого удару у відповідь, зважаючи на скупчення вразливих військових сил, розташованих там.

Перш за все, Путіну потрібно продемонструвати, що НАТО відповість силою, якщо РФ продовжить рухатися цим небезпечним шляхом. Проведення навчань за основними оперативними планами Альянсу щодо оборони країн Балтії стало б прямим сигналом.

Якщо Росія випробує НАТО на міцність і не зустріне рішучої відповіді, вона, найімовірніше, піде далі. Якщо ж натрапить на жорсткий опір — відступить. У НАТО є достатньо військової сили, щоб протистояти схильному до ризику Кремлю. Але НАТО має знайти рішучість застосувати свою силу, перш ніж Путін дійде висновку, що Альянс не здатен дати відсіч, зазначає Ставрідіс.

Раніше WP повідомляла, що Європа готується до російських провокацій . РФ, яка опинилася в скрутному становищі у війні проти України, ймовірно, оцінює можливість ескалації шляхом обмежених ударів або військових вторгнень у європейські країни НАТО, такі як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться.

The Economist писав, що Путін прагне підірвати НАТО зсередини, ведучи проти Альянсу кампанію в сірій зоні: дешеві, суперечливі та виважені дії, щоб дестабілізувати західних союзників. Аналітики також наголошували, що НАТО потрібно підвищити свою стійкість. Якщо Росія надалі вважатиме, що може уникнути відповідальності за обмежені акти агресії, одного дня може статися щось значно небезпечніше.

Світ