Трамп змінює стратегію у війні з Іраном: США знову роблять ставку на економічний тиск — Bloomberg

13 серпня 2026 р. 07:31

13 серпня 2026 р. 07:31

Військова кампанія США проти Ірану поки що не змогла змусити режим у Тегерані капітулювати. Адміністрація американського президента Дональда Трампа знову робить ставку на те, що задушливий економічний тиск дасть бажаний результат, пише Bloomberg .

Зіткнувшись із нестачею необхідних боєприпасів і побоюючись продовження непопулярної війни, Трамп та його найвищі посадовці повертаються до звичної стратегії щодо іранського режиму: покладаються на посилення економічних санкцій та морську блокаду, щоб придушити експорт нафти з Ірану.

Зосередження на економічних санкціях — під час першого терміну Трампа це називалося “максимальним тиском” — є помітною зміною підходу для адміністрації, яка лише кілька днів тому погрожувала посиленням військових ударів після майже шести місяців війни. Хоча такий підхід не приніс результату, якого Трамп прагнув до 2020 року, президент США і його команда стверджують, що цього разу все вийде.

Посол США в ООН Майк Волц заявив, що операція “Економічна лють”, яку очолює міністр фінансів Скотт Бессент, завдає нищівного удару по іранській економіці. Він зазначив, що Іран “витримує бомбардування”, але іранці більше бояться Бессента, ніж міністра війни США Піта Гегсета.

У неділю, 9 серпня, Трамп висловив подібну думку в інтерв’ю Axios.

“Ми просто спостерігаємо за Іраном, де панує величезна інфляція і де, по суті, немає грошей”, — зазначив він.

Бессент порушив подібну тему кілька тижнів тому, заявивши, що США “продовжать тиснути”.

Це перегукується з аргументами деяких аналітиків, які стверджують, що іранський режим балансує на межі економічного колапсу і має дедалі менше можливостей для обходу санкцій через інші країни, такі як Об’єднані Арабські Емірати.

“Оскільки юрисдикції, які раніше використовувалися для обходу санкцій, стають менш прихильними до незаконних фінансових операцій і торгівлі Ірану, а світові ринки зменшують свою залежність від іранських сировинних товарів, чинні санкції США стають значно ефективнішими”, — зазначив старший науковий співробітник Фонду захисту демократій Міад Малекі.

Проти цієї теорії виступає той факт, що США, як і кілька інших країн, вже десятиліттями застосовують санкції проти Ірану, без досягнення суттєвих політичних змін у Тегерані. Серед інших прикладів — Північна Корея та Куба — інші недавні цілі Трампа.

За оцінками партнера юридичної компанії Hughes Hubbard & Reed Джеремі Панера, який відстежує обмеження проти нафтового та нафтохімічного секторів Ірану, з моменту, коли Трамп у 2018 році почав активно вдаватися до санкційної політики, США загалом запровадили проти Тегерана близько 2 200 санкцій. Приблизно 350 із них є частиною ініціативи Бессента “Економічна лють”.

Поки що це не змусило Тегеран піти на поступки щодо ядерної програми чи послабити контроль над Ормузькою протокою.

“Режим міцно закріпився. Хоча санкції є доцільними, оскільки перекривають доступ до ресурсів, я не думаю, що це призведе до зміни режиму. Не думаю, що це переконає їх відмовитися від ядерної програми”, — зазначає директор консалтингової компанії Blackstone Compliance Services Девід Танненбаум.

На прохання прокоментувати новий підхід представник Білого дому сказав, що санкції та морська блокада залишили Іран фактично без грошей, а у Трампа є ще чимало важелів впливу, якими він зможе скористатися найближчими місяцями.

США можуть ускладнити Тегерану продаж нафти або переказ доходів. Однак кожен крок у напрямку посилення санкцій спричиняє більші дипломатичні витрати, зменшуючи впевненість у тому, що додаткові економічні збитки призведуть до політичних поступок.

Одним із варіантів посилення тиску може стати запровадження санкцій проти Китаю та Індії — двох найбільших покупців іранської нафти. Санкції проти компаній, які сприяють цим закупівлям, безпосередньо зменшать доходи Тегерана від продажу нафти.

З початку війни з Іраном США вже запровадили санкції проти деяких китайських нафтопереробних заводів і компаній, але поки що утримуються від обмежень проти великих китайських банків.

Санкції проти великих китайських фінансових установ можуть призвести до скорочення доходів Ірану від нафти, але водночас створюють ризик відкриття ще одного напрямку протистояння з Пекіном напередодні запланованої на вересень зустрічі Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у США.

“Якщо ми вирішимо застосувати агресивнішу стратегію, то враховувати доведеться не лише двосторонні, а й багатосторонні аспекти”, — зазначив головний економіст банку Column Джес Говерсен.

Серед інших можливих цілей — обмінні пункти в таких країнах, як Об’єднані Арабські Емірати, які допомагають Ірану переказувати кошти. Після продажу нафти Ірану все одно потрібні обмінні пункти та посередники для конвертації платежів, які часто надходять у китайських юанях, у валюти, якими Тегеран може користуватися. Проте сам по собі цей крок навряд чи матиме істотний вплив.

Напередодні Bloomberg писало, що в Ірані загострилася боротьба між прихильниками війни та посадовцями, які закликають до переговорів із США. Після кількох тижнів запеклих внутрішніх суперечок Тегеран висловлює жорсткішу позицію щодо будь-якої постійної угоди з Вашингтоном.

AP писало, що іранське керівництво вірить у перемогу Тегерана у війні з США найближчим часом. Іранці роблять ставку на те, що військовий тиск зрештою змусить Вашингтон визнати їхній контроль над Ормузькою протокою, розраховуючи, що час на їхньому боці. Тегеран використовує контроль над протокою як стратегічний важіль впливу. Однак така стратегія може обернутися проти Ірану, кажуть аналітики. Економічний колапс може спровокувати заворушення в Ірані.

Світ